АРТОСВІТА

АРТОСВІТА ДОШКІЛЬНИКІВ: ТЕХНОЛОГІЯ ОБРАЗОТВОРЕННЯ В ДІЇ

Половіна Олена Анатоліївна, доцент, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри дошкільної освіти Педагогічного інституту Київського університету  імені Бориса Грінченка, м. Київ

Метою артосвіти дітей дошкільного віку є залучення дитини до мистецької діяльності. Одним із альтернативних шляхів є застосування технології образотворення, яка пропонує акцентувати увагу на створенні умов для розвитку художньо-творчих здібностей дитини, формуванні здатності до самовираження в мистецькій діяльності, пріоритеті розвитку почуттєвої сфери. Сучасна артосвіта орієнтована на: формування базових якостей особистості, таких як довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самоставлення; розвиток емоційного інтелекту й естетичного смаку дітей раннього та дошкільного віку; створення дорослими умов для розвитку уяви, вільного експериментування із зображувальними матеріалами; пошук дитиною власного шляху образотворення та передачі вражень від довкілля в різних видах мистецької діяльності. Технологія образотворення орієнтована на розвиток емоційної сфери та життєвої компетентності, передбачає ініціативність дітей та апелювання до власних бажань у виборі матеріалів і технік створення образу.

АЛГОРИТМ МИСТЕЦЬКОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПЕДАГОГА Й ДІТЕЙ ПІД ЧАС ХУДОЖНЬО-ПРОДУКТИВНОГО ОБРАЗОТВОРЕННЯ

Як провести заняття з художньо-продуктивного образотворення, аби зацікавити та надихнути малюванням усіх дошкільників, незалежно від віку й рівня підготовки? Для дітей відкриваються «образотворчі» властивості навколишніх предметів: вода тече і залишає «струмочки» й патьоки, їжа – кольорові плями на скатертині, одязі тощо. Тож як матеріал для малювання дитина може використовувати буквально все.

Стереотип, що навчати дитину малювати потрібно лише пензликами (фломастерами, фарбами), лише заважає дорослим розвивати її творче начало.

Людина на початку свого розвитку робила наскельні розписи за допомогою різних матеріалів, здійснюючи перші спроби виразити свої враження, зафіксувати спогади тощо.

Так само дитина, для якої все на світі є новим і непізнаним, охоче використовує так звані нетрадиційні техніки малювання. Зрозуміло, що це «доросле» визначення, адже для дитини ще немає жодних правил – вона просто досліджує і використовує властивості різних матеріалів. Так відбувається становлення її творчого потенціалу.

СТРЕС У ДОШКІЛЬНИКІВ

Стрес у дошкільників. Як допомогти дошкільнику впоратися зі стресом

Стрес може відчувати будь-яка людина, в тому числі й діти. Стрес у дитини – це специфічний стан, при якому спостерігається підвищене емоційне напруження унаслідок інтелектуальних і емоційних перевантажень.

Проблемою є те, що розпізнати стрес у дитини буває досить складно, оскільки малюк не завжди розуміє і може висловити те, що з ним відбувається.

Причини стресу в дошкільників

Стрес – це реакція людини на складні ситуації в школі, на роботі, у взаєминах із друзями, родиною тощо. У дошкільнят прояви стресу нерідко виникають із низки причин.

1. Розлука з батьками. Маленькі діти, коли їх уперше приводять у дитячий садок, відчувають занепокоєння і стрес через страх розлуки з батьками. Коли дитині самотужки, без звичної для неї підтримки доводиться досліджувати соціальне оточення, це може викликати в неї страх і занепокоєння.

2. Соціальний тиск. Зазвичай його відчувають діти старшого віку, але іноді й дошкільнятам ведеться нелегко, скажімо, коли вони змушені пристосовуватися до нової ситуації (наприклад, у дитячому садку). Діти стають сором'язливими й замкнутими.

3. Домашня атмосфера. Атмосфера в родині суттєво впливає на поведінку і звички дитини. Діти, які стають свідками частих конфліктів у сім'ї, розлучення батьків або смерті когось із близьких, нерідко страждають від стресу.

4. Інші чинники. Стрес у дошкільнят може виникати через тривожні повідомлення в новинах, хвороби, фінансові проблеми в родині, брак батьківської підтримки тощо. Дослідження також свідчать, що причиною стресу в дошкільнят може бути хронічний стрес, який переживають їхні батьки, особливо матір.

ЯК ЗБЕРЕГТИ СПОКІЙ ТА ДБАТИ ПРО ФІЗИЧНЕ ЗДОРОВ'Я В УМОВАХ ВІЙНИ

«Пережити війну» ‒ це те, що нам ще треба буде зробити. А ось те, що з нами відбувається зараз ‒ «життя у війні». Як цьому дати раду – справді велике питання. То як нам продовжувати нормально функціонувати, якщо накриває відчуття, що опускаються руки?

Ви відчуваєте, як у вас усередині накопичилася втома – і в кожного різні причини. Хтось відчуває безсилля, бо не може ні на що вплинути, навіть якщо віддає багато енергії й праці на добрі справи. Ніхто нас не навчав, як поводитись в таких ситуаціях, багато хто зараз  емоційно виснажений і розгублений.

Що важливо пам’ятати: психіка має дуже великий потенціал самовідновлення і запас міцності. Навіть зважаючи на те, в якій ситуації ми опинилися. Кожен із нас ставить  собі запитання: «Чи залишусь я нормальною людиною після всього?» Відповідь і для мене, і для вас – ствердна. Так, залишимось. Це питання глибоко досліджували ізраїльські психіатри й психологи. Маємо два варіанти:

• Допомогти собі відновитись, дбаючи про психічне здоров’я щодня.
• Загнати себе в кут, розкачувати психіку безжально і так, що доведеться її відновлювати з допомогою спеціалістів і медикаментів.

Що допоможе зберегти спокій та подбати про психічне здоров’я в умовах війни?

ТЕАТР І ТЕАТРАЛІЗОВАНА ДІЯЛЬНІСТЬ У ПРАКТИЦІ ЛОГОПЕДИЧНОЇ РОБОТИ

Підвищення ефективності корекційної роботи з дітьми з 

фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення (ФФНМ) – одне з головних завдань, що стоять перед вчителями-логопедами і психологами дошкільних навчальних закладів. 

Сучасні спеціалісти в пошуках ефективних засобів корекції все більше орієнтуються на використання різних видів мистецтва. За останні роки виріс інтерес до механізму впливу мистецтва на дитину з ФФНМ. Психокорекційна програма, побудована на різноманітних видах мистецтва, може здійснити значний корекційний вплив, комплексно діючи на дітей.

Для вирішення комплексу психокорекційних завдань головним методичним засобом було обрано театральну діяльність.

Впровадження в практику роботи даного напрямку є надзвичайно перспективним.

Дитина з ФФНМ, засвоюючи свою роль в казці, потрапляючи в конкретне казкове середовище, виявляє активність і зацікавленість до участі в театралізованій діяльності, стає впевненою у правильній вимові звуків.

Рання інтервенція в психічний розвиток дитини засобів театралізованої діяльності є етично обумовленою і правильною.

Театральне мистецтво таке близьке й зрозуміле дітям – адже в його основі лежить гра, найголовніша річ для малюка.

НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ЧЕРЕЗ КЕРОВАНІ ТА ВІЛЬНІ ІГРИ

«Щоб стати фасилітатором гри, потрібна практика та сміливість. Фасилітатори повинні розуміти важливість гри у дошкільному віці, відчувати натхнення та можливість організувати ігрову діяльність з дітьми, орієнтуючись на процес, а не на результат. Бути дизайнером та моделювати ігрову діяльність з дітьми, а не давати готові рішення. Така взаємодія має бути прикладом і слугувати основою для наслідування та інновацій. Поєднання професійних знань, умінь, впевненості та віри у силу гри є ключем до успішної фасилітації»

 Кім Фаулдс,

Sesame Workshop

ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У грі багато можливостей для навчання 

Сьогоднішні діти – це майбутні лідери, винахідники, науковці, митці, вихователі та педагоги. Дитина, яка зараз грається цеглинками на підлозі, може бути дитиною, яка пізніше вилікує рак, побудує сонячну панель, яка буде продукувати енергію, або навчатиме дітей, які будуть наступним поколінням новаторів. Питання в тому, як створити навчальне середовище, яке дозволить дітям реалізувати свій потенціал. Дитина, яка займається скелелазінням або біжить по полю, розвиває фізичні навички та здатність оцінювати ризики. Діти, які грають у сім’ю, навчаються соціальної взаємодії та емоційного саморегулювання. Під час гри у магазин діти тренують математичні здібності, а гра у слова – це можливість практикувати свою грамотність.

Дослідження, присвячені навчанню дітей через гру, набирають популярності, сприяють новим та таким необхідним знанням з лабораторних, міжкультурних та довготривалих досліджень. Дослідження показують, що діти, здатні до взаємодії з іншими дітьми, включаючи вільну гру з однолітками, також демонструють більший самоконтроль. Коли йдеться про отримання академічних знань, наприклад, що таке трикутник, лабораторні дослідження виявили, що маленькі діти отримують краще розуміння у грі, яку фасилітують дорослі, ніж з простих пояснень або маніпуляцій з вирізаними фігурами. Цей висновок відповідає також попередньому метааналізу більш ніж 160 досліджень щодо того, що робить ігрову діяльність ефективною. Хоча ігровий досвід дає величезні можливості для навчання, дітям потрібна взаємодія з однолітками та дорослими для того, щоб таке навчання відбувалося.

Гра – це природний спосіб взаємодії з дитиною. Гра включає в себе потужні характеристики, що сприяють навчанню дітей і їхньому активному включенню, можливості випробовувати нові ідеї та взаємодіяти з іншими.

ВЗАЄМОДІЯ ПЕДАГОГІВ З БАТЬКАМИ ВИХОВАНЦІВ ДНЗ У СИСТЕМІ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

Для успішної реалізації інклюзивних програм у дошкільних навчальних закладах надзвичайно важлива ефективна співпраця педагогів і родин дітей з особливими потребами.

Коли дитина з вадами психофізичного розвитку починає відвідувати звичайну групу дошкільного навчального закладу, вона реалізує своє право на отримання якісної освіти за місцем проживання. Батьки відчувають полегшення, адже дитина отримує шанс на повноцінне, активне життя. Залучення їх до планування та організації освітнього процесу, розроблення індивідуальних освітніх планів для дітей дає батькам змогу відчути себе повноправними членами команди, яка спрямовує свою діяльність на створення умов для розвитку їхньої дитини, прагне досягти успіхів у складній справі адаптації дитини з особливими освітніми потребами до повноцінного життя в суспільстві.

ІГРОТЕРАПІЯ І КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВА РОБОТА З ДІТЬМИ З РАС

Розвиток особливих дітей, які мають розлад аутистичного спектра (РАС) проходить нерівномірно. Неможливо передбачити які саме ускладнення і в якому плані буде сприймати дитина з аутизмом під час свого дорослішання. Тому розпочинати корекційні заняття для дітей з аутизмом необхідно з раннього віку, щоб розробити початкові навички. 

Діагноз «аутизм» ставиться рідко – всього у 2-4 випадках на 10 000 дітей, але в останні роки медицина спостерігає тенденцію до збільшення числа хворих, а це вимагає особливої уваги до них з боку суспільства, надання підтримки батькам цих непростих дітей.

Дитячий аутизм − аномальна форма психічного розвитку дитини, яка характеризується порушенням контакту з навколишнім, холодністю емоцій, стереотипністю діяльності. Цей психічний розлад можна назвати крайньою формою самоізоляції. Аутист неадекватно реагує і відчуває дефіцит соціальної взаємодії. 

Аутичні діти занурені у себе і, зазвичай, не виявляють інтересу до інших людей; вони уникають дивитися в очі, дратуються від фізичних контактів; часто вони не говорять, не реагують на звертання, хоча й мають нормальний слух; вони повторюють міміку, слова та інтонації, які копіюють в інших; їм притаманні одноманітні, повторювані рухи; іноді вони хворобливо прив’язані до певних предметів, оточення.

Взаємодію з дитиною з аутизмом необхідно будувати в залежності від діагнозу і реальних можливостей самої дитини. Корекційна робота повинна вестися в декількох напрямах одночасно, серед яких одним з пріоритетних є ігрова діяльність (уміння і бажання дитини грати).

У нормі існують такі форми ігрової поведінки:

• маніпулятивна гра (дитина катає, крутить, підкидає іграшку, не звертаючи уваги на її «функції»);

• упорядкування (розкладання предметів у певному порядку – один на одного, в ряд, один в інший і т.д.);

• функціональна гра (використання предметів і іграшок відповідно до їх функції (наприклад, причісування ляльок іграшковим гребінцем));

• символічна гра (дитина використовує об'єкт, замінюючи ним інший (наприклад, скаче на паличці, як на коні); наділяє об'єкт властивостями, якими той не має («У цієї ляльки брудне обличчя»), дитина ставиться до відсутнього об'єкта так, ніби він присутній («Якщо чашка порожня, грає, ніби вона наповнена водою»).

ЛЯЛЬКИ З ОСОБИСТИМИ ІСТОРІЯМИ (ЛЯЛЬКИ-ПЕРСОНИ): МЕТОДИКА СОЦІАЛЬНОГО ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Методичнийпосібник для педагогів і тренерів / під заг.ред. Софій Н.З., Найди Ю.М. – К.:Видавничий дім «Плеяди», 2017. – 52 с.

ПОРАДИ ПЕДАГОГУ: У ГРУПІ «ОСОБЛИВА» ДИТИНА: ЯК НАЛАГОДИТИ ВЗАЄМОДІЮ

Діти з РАС* потребують індивідуального підходу та супроводу. І якщо поряд немає тьютора, який допомагатиме дитині, поки вона перебуває в дитячому садку, цю функцію виконують вихователі. Скористайтеся порадами, які допоможуть правильно відреагувати на типові прояви поведінки «особливої» дитини

* РАС ‒ розлади аутичного спектру. ‒ Прим. ред.

Ситуація. У дитини з РАС виявляються порушення соціальної взаємодії. Дитина не усміхається у відповідь на усмішку, не дивиться в очі або дивиться, але наче не бачить тих, хто навколо. Дитина не здатна наслідувати дії педагога. Тому їй складно опанувати ті чи ті навички, адже наслідування – природна здатність і прагнення кожного звичайного дошкільника.

Ваші дії. Знайдіть час для знайомства з дитиною з РАС. Проведіть попередню роботу під час індивідуальних зустрічей. Вони можуть бути нетривалими. Головне – регулярність. Ви встановите контакт із дитиною, навчитеся її розуміти. А вона – призвичаїться до вас, засвоїть певні дії з іграшками, навчиться орієнтуватись у групі.

ЙОДНА ПРОФІЛАКТИКА

Алгоритм дій у разі радіаційної аварії: йодна профілактика та що робити в укритті

Під час повномасштабної війни, зважаючи на те, що країна-терорист не дотримується жодних законів та правил ведення війни, кожен українець повинен знати базові правила поведінки у випадку надзвичайної ситуації будь-якого характеру. В тому числі й радіаційної аварії.

Корисні поради та алгоритм дій у разі аварії опублікувало Міністерство охорони здоров’я.

Яку небезпеку несуть аварії на атомних станціях?

У разі аварії на ядерних установках атомної станції може відбутися викид радіоізотопів йоду, цезію, стронцію та інших радіонуклідів.

В результаті викиду може утворитися радіаційна хмара, яка по своїй протяжності може забруднювати ґрунт, поверхні, їжу та воду.

Крім того, опади з хмари можуть осідати на шкірі та одязі людини. Так виникає зовнішнє опромінення, а при споживанні забруднених харчових продуктів – внутрішнє.

Значна частина викидів містить радіактивний йод, або так звані радіоактивні ізотопи йоду («поганий йод»). Якщо не вживати заходів захисту, то в такому разі радіоактивний йод дуже легко і швидко поглинається щитоподібною залозою (особливо у дітей) і може призвести до її захворювань.

Значний ризик для здоров’я має внутрішнє опромінення, – коли радіоізотопи потрапляють в організм людини через вдихання повітря чи споживання забруднених продуктів.

Що таке йодна профілактика?

Щоби зменшити негативний вплив радіоактивного йоду на щитоподібну залозу, використовується калій йодид. Такий захід називають йодною профілактикою. Після прийому препарату відбувається блокування щитоподібної залози, що перешкоджає накопиченню в ній радіоізотопів йоду.

СТРЕСОВА СИТУАЦІЯ. ВМІННЯ ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ

Існує думка, що стрес – це погано для фізичного та психічного здоров’я, але мало хто усвідомлює, що енергію стресу можна скерувати в позитивне русло, наприклад досягнення цілі. Адже не даремно існує приказка «Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими».

Насправді дозовано стрес потрібно відчувати кожній людині, адже він змушує вчитися шукати вихід, думати. Завдяки помірним дозам стресу людина може тренувати та підвищувати власну стресоcтійкість, набувати нових корисних якостей, та жити більш насичено.

Хоч з іншого боку – постійне життя під впливом стресу знижує ефективність роботи, організм людини слабшає і вона втрачає не лише сили, а й здатність розв'язувати проблеми.

Але розгляньмо детальніше що ж таке стрес з точки зору психології, які його причини, ознаки та види. І яким насправді є вплив стресу на організм людини.

СТВОРЕННЯ У ГРУПОВИХ ПРИМІЩЕННЯХ ТА ХОЛАХ ЗАКЛАДУ ОСЕРЕДКІВ ЗА ТЕХНОЛОГІЄЮ К. КРУТІЙ «СТІНИ, СТЕЛЯ ТА ПІДЛОГА, ЯКІ ГОВОРЯТЬ»

ТЕХНОЛОГІЯ, В ЯКІЙ ДОШКІЛЬНИК – ГОСПОДАР СВОГО ПРОСТОРУ

Серед сучасних технологій, що активно запроваджуються в практику роботи закладів дошкільної освіти України, можна виокремити міжнародну технологію «Стіни, які говорять» (оригінальна назва «Talking Walls»), яка забезпечує дитині можливість бути повновладним господарем свого персонального простору.

Сутність технології полягає в тому, що дитина, отримуючи необхідну інформацію, може сама планувати свою діяльність, конструктивно використовувати інформаційний ресурс.

Технологія «Стіни, стеля та підлога, які говорять» ‒ це система візуалізації інформації в інтер'єрі дитсадка та процес занурення дошкільників і дорослих у освітній простір.

Технологію можна використати як для інформування всіх учасників освітнього процесу (дітей, батьків, педагогів), так і тільки для дошкільнят.

Дитина сама може «виражати себе» на стінах і підлозі (розмальовувати, розміщувати свої малюнки). І стіни, й підлога «говорять» зрозумілою дитині мовою, їй цікава сама форма вираження (одна річ-намалювати щось в альбомі або на папірці й зовсім інша – на стіні).

Стіни вчать малюка, коли він грає, пробігає повз них, розглядає, тобто поза спеціально організованою діяльністю.

ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ДІТЬМИ РАННЬОГО ВІКУ

«Всі знання виростають з одного коріння - навколишньої дійсності, мають між собою зв'язки, а тому повинні вивчатися у зв'язках»

Я. А. Коменський

Використання інтегрованого підходу в організації освітнього процесу з дітьми раннього віку має загальнорозвивальний характер. Загальновідомо, що дитина від народження має природну потребу в пізнанні навколишнього світу. Тож завдання педагогів допомогти малюкам усвідомити системність та цілісність навколишнього світу через формування їхніх уявлень про людську сутність, тваринний, рослинний і предметний світ. Головне – навчити дитину різних способів пізнання навколишнього світу, зокрема:

• спостерігати та обстежувати;
• досліджувати й експериментувати на основі доступного для розуміння матеріалу, роблячи власні відкриття;
• розв’язувати домірному віку проблемні ситуації;
• спілкуватись з дорослими та однолітками.

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

«Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо»

Василь Сухомлинський

Однією з головних завдань закладів дошкільної освіти, незалежно від профільного спрямування, є формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку, виховання патріотизму.

Нинішні діти ростуть в епоху, що відрізняється від часу їх батьків: інші цінності, ідеали, правила. Змінилося ставлення людей до Батьківщини. Дійсно, втрачаються поняття обов'язку перед суспільством і Батьківщиною, розмиваються і заперечуються раніше існуючі моральні цінності і орієнтири, порушується зв'язок між поколіннями...

Пояснити дітям, в сучасних економічних і політичних умовах, чому вони повинні бути патріотами своєї Батьківщини – складно. Адже в реальному житті їх оточує неприваблива дійсність: фільми, переповнені сценами насильства, де розповідається про безмежну владу кримінальних структур; газети, журнали, рясніють матеріалами схожого змісту; безробіття, пияцтво, наркоманія; безпритульні і жебраки; комп'ютерні ігри, в яких переможець той, хто більш жорстокий і хитріший.

Однак всі ці труднощі не є причиною припинення патріотичного виховання. Як би не змінювалося суспільство, виховання у дітей любові до своєї країни, свого міста, необхідно показати з кращої сторони.

Нам, дорослим, необхідно пам'ятати, що якщо ми серйозно  не займаємося вихованням майбутньої особистості з раннього віку, ми не отримаємо нового покоління людей, здатних підняти і прославити Україну.

ОСНОВНІ СПОСОБИ ЗАХИСТУ В УМОВАХ ЗАГРОЗИ ТА ВИНИКНЕННЯ НС

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ. ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗАГРОЗУ І ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИЙ СИГНАЛ «УВАГА ВСІМ!»

Основні поняття про надзвичайні ситуації

Надзвичайна ситуація – обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Епідемія - масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу.

Епізоотія - широке поширення заразної хвороби тварин за короткий проміжок часу, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території.

Епіфітотія - широке поширення на території однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць заразної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території.

 

ПОРЯДОК ДІЙ У РАЗІ ХІМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

Хімічна аварія може трапитися на режимних об’єктах або об’єктах інфраструктури як у мирний час, так і під час бойових дій. У таких випадках важливо розуміти алгоритм дій.

Аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР), як-от хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид тощо. Це являє серйозну небезпеку для населення, адже заражене повітря вражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.

Фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин:

• забруднення навколишнього середовища;
• небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів);
• сильні руйнування на значній території внаслідок можливого хімічного вибуху.

Після оголошення тривоги внаслідок надзвичайної ситуації відкрийте офіційні повідомлення місцевої влади та ДСНС і виконуйте те, що вказано в їхніх алгоритмах.

ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛОМУ ВНАСЛІДОК НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

Через тривожні події, як-от війни, стихійні лиха, нещасні випадки, пожежі, люди можуть втратити свої домівки або близьких, стати відокремленими від сім’ї та громади, стати свідками насильства, руйнування чи смерті. Дізнаймося, як надати таким людям першу психологічну допомогу

ЯКОЮ МОЖЕ БУТИ РЕАКЦІЯ НА НАДЗВИЧАЙНУ СИТУАЦІЮ

Основні найбільш тяжкі для психіки реакції людей, які опинилися в екстремальній ситуації:

• страх;
• марення і галюцинації;
• апатія;
• ступор;
• рухове збудження;
• нервове тремтіння;
• агресія;
• істерика;
• плач;
• паніка.

ЯК НАДАТИ ПСИХОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ ПОТЕРПІЛОМУ

Як надавати психологічну допомогу потерпілим внаслідок надзвичайної ситуації, визначає Порядок надання психологічної підтримки постраждалим при надзвичайній ситуації, затверджений наказом МОЗ від 16.06.2014 № 398.

ПЛАН РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ВИХОВАТЕЛЯ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ