СТРЕСОВА СИТУАЦІЯ. ВМІННЯ ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ

Існує думка, що стрес – це погано для фізичного та психічного здоров’я, але мало хто усвідомлює, що енергію стресу можна скерувати в позитивне русло, наприклад досягнення цілі. Адже не даремно існує приказка «Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими».

Насправді дозовано стрес потрібно відчувати кожній людині, адже він змушує вчитися шукати вихід, думати. Завдяки помірним дозам стресу людина може тренувати та підвищувати власну стресоcтійкість, набувати нових корисних якостей, та жити більш насичено.

Хоч з іншого боку – постійне життя під впливом стресу знижує ефективність роботи, організм людини слабшає і вона втрачає не лише сили, а й здатність розв'язувати проблеми.

Але розгляньмо детальніше що ж таке стрес з точки зору психології, які його причини, ознаки та види. І яким насправді є вплив стресу на організм людини.

Що ж таке стрес? Як він працює?

Ганс Сальє був не лише першим дослідником стресу, а й першим, хто переконав людей у його шкідливості. Саме він після ряду дослідів над щурами у 1939 р. дав визначення: «Стрес – це природна відповідь організму на будь-який зовнішній вплив, який виводить його зі стану рівноваги». Стресори – це саме ті зовнішні або внутрішні впливи та фактори, це будь-яка несподіванка, що порушує звичний стан справ. При цьому не має значення приємною чи неприємною вона є, має значення лише інтенсивність потреби організму в адаптації та перебудові.

Але чи дійсно стрес є таким шкідливим? Адже стрес у психології – зовсім не «хворобливий стан», а засіб, за допомогою якого організм бореться з небажаними діями.

Стрес може бути корисним, бо він запускає в нашому тілі відповідні реакції, допомагає пускати в дію додаткові ресурси організму. Під час стресу наднирники починають виробляти гормони адреналін і кортизол, які збільшують фізичну силу і витривалість, допомагають подолати й пережити страх. Також у нашому мозку синтезується нейромедіатор глутамат, який відповідає за активацію нервових клітин, готуючи організм до інтенсивного навантаження. Завдяки цьому у тілі накопичується велика кількість енергії, готової увімкнути в організмі такі інстинкти чи стратегії поведінки, які називаються «бий або біжи».

Адже коли існує проблема (будь-яка фізична небезпека), то організм шукає способи її вирішення втечею чи нападом, щоб бути готовим до подолання будь-яких перешкод. Завдяки тому, що стресова реакція орієнтована в першу чергу на фізичну мобілізацію, з доісторичних часів стрес допомагав нашим предкам вижити. Саме тому він такий стійкий в еволюції, і ми повинні бути вдячні природі за те, що вона записала реакцію на стреси в нашу ДНК.

Стрес може бути різним

Реакція «бий і біжи» – це реакція на фізичний вид стресу, яка допомагає нам вижити. Проте така реакція – не найкращий вихід для ситуацій, у які щодня потрапляє сучасна людина. Адже інформаційне перевантаження, загроза звільнення з роботи, труднощі у спілкуванні з близькими можуть бути причинами психологічних форм стресу. Ми не можемо бігти-тікати-зникати щоразу коли у нас конфлікт вдома чи на роботі (професійний стрес). У таких ситуаціях більшість людей пригнічують свою стресову реакцію. І в них включається спосіб реакції відомий як зціпеніння. Кількість невирішених питань при цьому накопичується і це не минає безслідно, адже у разі емоційного стресу психічної енергії накопичується так само багато, як в разі фізичного стресу, водночас через зціпеніння ця енергія не має виходу. Напруження дедалі зростає, виникає хронічний стрес і розслабитись стає все складніше.

Окрім того, вирізняють ще й фінансовий стрес – що проявляється тоді, коли витрати людини істотно перевищують її дохід. Стрес даного типу розвивається, якщо несподівано виникають непередбачені й несподівані витрати, відсутня фінансова можливість придбати потрібної речі; екологічний стрес – як результат негативного впливу на організм екологічних факторів та соціальний стрес – переживання критичних життєвих ситуацій, багато з яких є по-справжньому драматичними (втрата близьких, соціальні кризи, розлучення).

Сучасні дослідники вважають, що саме соціальний стрес найбільш небезпечний, оскільки він є загрозою фізичному, психологічному і психічному здоров’ю.

Як розпізнати стрес?

Неспокій, тривога, страх, прискорене серцебиття, м’язи та мозок у тонусі – вірна ознака стресового стану.

Якими ж іще можуть бути описи стресового стану? Можливо вас не покидає безпричинне почуття роздратованості або пригніченості, фізична слабкість, постійна втома, зниження апетиту або ж навпаки нетипово часте відчуття голоду? Важко зосередитися на роботі, з’явилися проблеми з пам’яттю або болі в голові чи шлунку, які не мають органічних причин? Не можете розслабитися, втратили почуття гумору, стали метушливими або сльозливими, недовірливими, втратили інтерес до роботи та близьких або ж помітили в себе нервові тіки та нав’язливі звички (кусання губи чи нігтів) – усе це теж вірні ознаки того, що ви перебуваєте у стані стресу.

Стадії розвитку стресу

Стадія тривоги. Це найперша стадія, що виникає з появою подразника, тобто стресора. Наявність стресора активує певні фізіологічні зміни: прискорене дихання, підняття тиску, підвищення пульсу. Змін зазнають і психічні функції: вся увага концентрується на подразнику, підвищений особистісний контроль ситуації.

На даному етапі відбувається мобілізація захисних можливостей організму і механізмів саморегуляції націлених на боротьбу зі стресом. Якщо цих ресурсів організму достатньо, то тривога і хвилювання вщухають. Більшість стресів закінчуються на даному етапі.

Стадія опору. Настає у випадку, якщо стрес-фактор, продовжує діяти. Тоді організм захищається від стресу, витрачаючи «резервний» запас сил, з максимальним навантаженням на всі системи організму.

Стадія виснаження. Якщо подразник продовжує діяти, то відбувається зменшення можливостей протистояння стресу, тому що відбувається виснаження ресурсів людини, знижується загальна опірність організму. Стрес «охоплює» людину і може призвести до негативних наслідків.

Подолання стресу

Сьогодні стрес вважається вже практично повсякденним явищем, і з ним можна зіткнутися при будь-яких обставинах. Уникнути негативних явищ, що провокують стрес, складно, а іноді й неможливо. Однак підвищити стресостійкість, використовуючи методику управління стресом, під силу кожній людині. Існує ряд методів, які дозволяють навчитися управляти стресом. Пропоновані методики можна використовувати по черзі або в комплексі. Головне, щоб їх ефективність дозволила здійснити управління стресом і підпорядкувати собі його.

Щоб зрозуміти, як зняти стрес у конкретному випадку, перш за все, слід звільнитися від пригнічених переживань. Емоції, які не мають виходу, діють на організм руйнівним чином, провокуючи з часом виникнення психічних і фізичних порушень. Отже, подібні переживання потрібно вивільнити. Психологи рекомендують використовувати найбільш слушний метод: зробити комплекс інтенсивних фізичних вправ, намалювати власні проблеми на папері, голосно поспівати або покричати. Так, подібний метод управління стресом вже давно масово практикують в Японії. Офісні працівники не знають, що таке стрес, оскільки завжди можуть «розрядитися» в спеціально відведених для цього приміщеннях.

Ефективно діє також переключення уваги. Не слід піддаватися поганим думкам. Краще переключитися на обдумування чогось приємного або зайнятися приємною справою. Психологи для переключення стресу радять використовувати уявну картину, що зображує щось приємне і красиве. Через деякий час переключення стресу увійде у звичку.

Використовуйте також метод розслаблення. Релаксація дуже корисна для організму. Для її втілення слід включити приємну мелодію і, перебуваючи в зручному положенні, постаратися максимально розслабитися. 

Крім того, перемогти стресову ситуацію завжди допоможе шоколад (зважаючи на його здатності підвищувати рівень серотоніну, ендорфінів та інших речовин, що позитивно впливають на настрій), приплив свіжого повітря в приміщення, прогулянка у швидкому темпі, улюблена музика й аромат.

Вирішити, як зняти стрес, можна і під час прибирання, яка допомагає розчистити простір від непотрібних речей. До того ж чистота в підсвідомості людини асоціюється з позитивом і змінами на краще.

Усвідомити, як позбутися від стресу, можуть допомогти й друзі: бажано регулярно зустрічатися з ними або призначити зустріч з кимось зі старих знайомих. Спілкування – це дієва методика позбавлення від стресового стану.

Одним із важливих способів зняття психічної напруги є активізація почуття гумору. Суть почуття гумору не в тім, щоб бачити та почувати комічне там, де воно є, а в тім, щоб сприймати як комічне те, що претендує бути серйозним, тобто зуміти поставитися до чогось що хвилює як до малозначної й невартої серйозної уваги, зуміти посміхнутися або розсміятися у важкій ситуації. Сміх приводить до падіння тривожності; коли людина посміялася, то її м'язи менш напружені (релаксація) і серцебиття нормалізоване.

Крім того, радячи, як зняти стрес, психологи згадують про позитивний вплив на стан людини процесу готування їжі, домашнього затишку, рукоділля, написання віршів і оповідань, читання цікавих книг. У кожної людини може існувати й власна методика боротьби зі стресами.

Можливі способи боротьби зі стресом

Аби адекватно реагувати на стресові ситуації, необхідно переглянути ставлення до життя, зробити  його більш здоровим і правильним, навчитися концентруватися на головному та розслаблятися при необхідності. Щоб зрозуміти, як позбутися стресу в конкретній ситуації, важливо усвідомлювати, що людина може свідомо впливати на ті процеси, що відбуваються в її організмі, із застосованням:

• релаксації, вміння розслаблятися і «розвантажувати» себе від думок, що провокують стрес;
• концентрації вольових зусиль;
• ауторегуляції подиху.

Важливим також є визначення особистого стресу людини, адже стрес проявляється у кожного по-своєму, індивідуально.

Одним із дієвих, як вважають фахівці, є метод аутоаналізу, ведення так званого щоденника стресів, який допоможе визначити, що таке стрес в кожному конкретному випадку і стане дієвим методом його профілактики. Для застосування подібного методу необхідно багато терпіння, адже в щоденнику упродовж певного часу потрібно відзначати, коли і як проявилися ознаки стресу, за яких обставин це сталося, які відчуття мали місце. Проаналізувавши записи за певний період, людина зможе зрозуміти, що конкретно провокує стрес, і визначити, як йому протидіяти. 

Стрес як джерело енергії і сенс життя

Однак! Чи можна використати стрес на користь собі? Звісно. Такою, наприклад, є реакція прагнення до мети. Людина обов’язково має ставити собі цілі і досягати їх. Адже коли є ціль, то з’являється азарт, ми беремо себе «на слабо» – «зможу чи ні?». Після того як ми спрямовуємо енергію в дію, в організмі починають вироблятися нейромедіатори норадреналін і дофамін, які не лише включають людину в погоню за щастям, але й дають відчуття причетності і керування власним життям. Вчені виявили, що така реакція на стрес додає нам відчуття щастя і подовжує тривалість життя. Не дарма ж люди, які пережили найбільшу кількість стресових подій, частіше за інших вважають своє існування наповненим змістом.

Якщо виключити із життя усі стресори, всі небажані миттєвості і непередбачувані  ситуації чи стане воно ідеальним? Чи можна жити без стресу? Як це не дивно, але ні. Бо за своєю природою саме життя і є головним джерелом змін, і відповідно стресів. Тому, намагаючись позбутися дискомфорту і стресів, ви ризикуєте загубити сам сенс існування, адже разом із ними ваше життя втратить і досвід (який сприяв би вашому зростанню), і складні рішення (якими б ви виправдано пишалися), і стосунки з іншими людьми (які роблять вас індивідуальністю).