НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ЧЕРЕЗ КЕРОВАНІ ТА ВІЛЬНІ ІГРИ

«Щоб стати фасилітатором гри, потрібна практика та сміливість. Фасилітатори повинні розуміти важливість гри у дошкільному віці, відчувати натхнення та можливість організувати ігрову діяльність з дітьми, орієнтуючись на процес, а не на результат. Бути дизайнером та моделювати ігрову діяльність з дітьми, а не давати готові рішення. Така взаємодія має бути прикладом і слугувати основою для наслідування та інновацій. Поєднання професійних знань, умінь, впевненості та віри у силу гри є ключем до успішної фасилітації»

 Кім Фаулдс,

Sesame Workshop

ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ РОЗВИТКУ ТА НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У грі багато можливостей для навчання 

Сьогоднішні діти – це майбутні лідери, винахідники, науковці, митці, вихователі та педагоги. Дитина, яка зараз грається цеглинками на підлозі, може бути дитиною, яка пізніше вилікує рак, побудує сонячну панель, яка буде продукувати енергію, або навчатиме дітей, які будуть наступним поколінням новаторів. Питання в тому, як створити навчальне середовище, яке дозволить дітям реалізувати свій потенціал. Дитина, яка займається скелелазінням або біжить по полю, розвиває фізичні навички та здатність оцінювати ризики. Діти, які грають у сім’ю, навчаються соціальної взаємодії та емоційного саморегулювання. Під час гри у магазин діти тренують математичні здібності, а гра у слова – це можливість практикувати свою грамотність.

Дослідження, присвячені навчанню дітей через гру, набирають популярності, сприяють новим та таким необхідним знанням з лабораторних, міжкультурних та довготривалих досліджень. Дослідження показують, що діти, здатні до взаємодії з іншими дітьми, включаючи вільну гру з однолітками, також демонструють більший самоконтроль. Коли йдеться про отримання академічних знань, наприклад, що таке трикутник, лабораторні дослідження виявили, що маленькі діти отримують краще розуміння у грі, яку фасилітують дорослі, ніж з простих пояснень або маніпуляцій з вирізаними фігурами. Цей висновок відповідає також попередньому метааналізу більш ніж 160 досліджень щодо того, що робить ігрову діяльність ефективною. Хоча ігровий досвід дає величезні можливості для навчання, дітям потрібна взаємодія з однолітками та дорослими для того, щоб таке навчання відбувалося.

Гра – це природний спосіб взаємодії з дитиною. Гра включає в себе потужні характеристики, що сприяють навчанню дітей і їхньому активному включенню, можливості випробовувати нові ідеї та взаємодіяти з іншими.

Є багато видів гри, і кожен з них передбачає різні ролі для дітей та дорослих і різні вимоги до гравців. Динамічна природа гри спричиняє виникнення певних розбіжностей у цій сфері. Є дослідники, які підтримують ідею вільної гри як «золотий стандарт» і наполягають, що роль дорослого повинна бути обмеженою чи її взагалі не має бути. Інші виділяють керовану гру, де дорослі виконують функцію підтримки.

Докладніше розглядаючи різні способи гри та навчання, переваги кожного виду ігрової діяльності, педагоги можуть здійснювати усвідомлений вибір, як упроваджувати гру у свою діяльність, знаючи, що це не просто розвага, а навчання, яке є радісним і значущим для дитини.

НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ВІЛЬНУ ГРУ

Вільна, неструктурована гра зосереджена навколо дитини. Уявіть групу однолітків на майданчику, які вирішують, що гойдалки є базою і що гра «в квача» почнеться, коли пролунає дзвінок. Чи уявіть дітей, які заходять у кімнату дитячого садочка, і вони можуть робити все, що їм заманеться. У цій грі дорослий має переконатися, що у дітей є час, простір та матеріали для дослідження. У цьому варіанті вільної гри діти зазвичай дуже активні як фізично, так і ментально. Той факт, що маленькі діти набувають досвіду у вільній грі, свідчить про важливі можливості для навчання: малята, набуваючи досвід контролю над власним навчанням і регулювання його, практикують навички самоорганізації. Дослідження також підтвердили зв’язок між різними видами вільної гри та академічними досягненнями дітей. Під час спостережень за 450 норвезькими дітьми дошкільного віку дослідники порівняли три групи дітей (із низьким, середнім та високими рівнем розвитку моторики) та виявили, що рухливі ігри впливають на розвиток математичних здібностей дитини. Інше дослідження задокументувало спонтанне ознайомлення маленьких дітей з фізичними явищами під час гри, показавши, що діти зіштовхуються з явищами сили, енергії, магнетизму, напруги, сили тертя та простими механізмами. Крім цих навчальних можливостей, дослідження підтвердило переваги вільної гри для формування позитивної самооцінки дитини та фізичного розвитку. Оскільки ми не можемо вивчити явище цілковитого позбавлення дітей вільної гри, ми беремо за основу експериментальні дослідження з тваринами, щоб установити сформовані за таких умов причинно-наслідкові зв’язки. Такі дослідження виявили, що щури, позбавлені можливості грати, мали порушення здатності розв’язувати задачі та формувати соціальні навички, а також були помітні зміни в структурі їхнього мозку.

«Гра властива людині від народження. Це джерело знань, взаємодій та навчання. Саме у грі кожна дитина починає формувати свою індивідуальність та роль у суспільстві»

Дженіфер Вега,

aeioTU Колумбія

Унікальною вільну, неструктуровану гру робить те, що діти можуть слідувати своїм власним інтересам та будувати ігрове середовище, що відповідає їхньому досвіду та потребам. Просто згадайте дітей, які граються на вулиці. Трава чи пісок є нескінченним матеріалом для гри; якщо діти знаходять комаху, це стає новим рівнем їхнього досвіду. Візьміть траву чи коробку з піском та дві комахи, ви матимете новий навчальний контекст. Природа постійно розвивається, і кожна пора року, кожен пейзаж приносять свій матеріал для гри, надихаючи дітей новими ідеями для створення ігрових світів. Із цього погляду гра, що ведеться дітьми, може розглядатись як форма творчого обміну. У грі з однолітками діти знайомляться з ідеями та мотивами інших, надають їм сенсу та практикують навички створення нових рішень; стикаються з ієрархією, конфліктами та переговорами. Діти також сприймають те, що вони чують та бачать відповідно до власного розуміння. У дослідженні, проведеному у Південній Африці, Ібрагім та Френсіс (2008) спостерігали, як діти відтворювали расові та гендерні дискусії у своїй грі, створюючи ієрархії серед своїх однолітків.

Роль дорослого у вільній грі дітей

Коли діти захоплені грою, яку самі обрали, вони не потребують постійної участі дорослого. Однак дорослі відіграють важливу роль у забезпеченні часу та простору для безпечної та всеосяжної гри. Дорослі можуть підтримувати вільну гру дітей через спостереження, визнання, слухання, сприймання та задоволення потреб, що допомагають їхнім ігровим ініціативам, коли це потрібно. Інколи вільна гра починає повторюватися, у такому разі дорослі можуть заохочувати дітей до нових дій та ідей. Як і в будь-якому іншому соціальному контексті, є норми того, як ми взаємодіємо з іншими, яка поведінка є прийнятною та належною. Звісно, це потрібно брати до уваги і під час самостійної дитячої гри, коли вільна гра не означає повний безлад. Наприкінці варто зазначити, що у вільній грі маленькі діти зазвичай взаємодіють зі схожими на себе. Наприклад, діти з мовними вадами надають перевагу іграм між собою. А це означає, що вони не отримують досвіду спілкування, необхідного для розвитку їхнього мовлення.

Основні ознаки вільної гри

• Дитина виявляє ініціативу та керує.
• Менше структури та більше вибору.

Дитина визначає власні цілі в грі відповідно до своїх інтересів. Діти часто дуже активні, досліджують, запитують, переосмислюють ідеї та пропонують нові рішення.

Роль дорослого

Спостерігати, слухати дітей протягом гри. Підтримувати прагнення дитини приєднатися до гри однолітків.

Допомагати дитині скоординувати свої інтереси та ідеї з інтересами та діями інших дітей.

Переваги для дитини

Вільна гра сприяє розвитку виконавчих функцій мозку, саморегуляції, соціальних навичок, самооцінки, просторових та математичних навичок.

НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ КЕРОВАНУ ГРУ

Під час керованої гри дорослі підтримують дітей у досягненні однієї чи декількох навчальних цілей в ігровому контексті. Ідея полягає в координації діяльності дитини, але без керівництва її діями. У керованій грі контроль того, що і як робити, розподіляється між дітьми та дорослими. Дорослі можуть приєднатися до гри, аби розширити навчальні можливості через відкриті питання чи пропозиції. Вони також можуть ініціювати керовану ігрову діяльність, спираючись на інтереси дітей, наприклад, обираючи матеріали, що спрямовуватимуть дітей на дослідження навчальної мети.

Численні дослідження підтримують залучення дорослих до ігрової діяльності дитини. Наприклад, у дослідженні Фішера та колег керована ігрова діяльність, під час якої діти відкривали «таємниці фігур» в ігровій, дослідницькій формі, сприяла міцнішому та гнучкішому уявленню дітей про геометричні фігури та їхні властивості. В іншому дослідженні дітям віком 3-4 років запропонували розповісти свої історії перед групою однолітків. Протягом одного року шість груп були залучені до такої діяльності, тоді як сім контрольних груп були залучені до звичайної активної взаємодії, яка не включала значної кількості структурованих навчальних активних дій. Діти у групах, де розповідали історії, значно розвинули навички розуміння почутого, рольової гри та самоконтролю. Інші порівняльні дослідження виявили, що керована гра розвиває навики саморегуляції дітей, розуміння прочитаного, мовні навики, словниковий запас та математичні знання. Керована гра може базуватися на інтересах дітей та спільній ініціативі дітей і дорослого. Діти, складаючи кубики, зазвичай намагатимуться збудувати якомога вищу башту. Помітивши це, педагог може запропонувати дітям порівняти, яка башта вища, порахувати кубики у кожній башті, або навіть використати кубики як одиницю вимірювання, щоб порівняти висоту та довжину усіх об’єктів у групі. Відкриті питання та запропоновані ситуації мають місце в контексті гри. Уявіть, що діти будували місто. У цьому випадку прохання порахувати кубики чи порівняти башти, навпаки, може відволікти увагу дітей.

Крім поглиблення існуючої дитячої гри, дорослі можуть ініціювати керовану гру. По-перше, ігровий сценарій готується з використанням підручних матеріалів – для продуктового магазину це можуть бути старі упаковки та коробки. Перед початком гри дітей ознайомлюють з такими поняттями, як складання списку продуктів, використання простого додавання, щоб порахувати, скільки будуть коштувати покупки зі списку, а також професії в магазині. Потім дітей запрошують до гри, вони обирають ролі, обговорюють, скільки будуть коштувати продукти, та грають за уявним сценарієм. У цьому прикладі дорослий обмежує простір можливостей, установлюючи ігровий контекст із навчальними цілями, але діти вирішують, що відбуватиметься в продуктовому магазині. Під час такої гри дорослі можуть формувати навчальні цілі, коли це доречно, привертаючи увагу дітей до певних деталей, коментуючи, ставлячи питання чи активно включаючись у гру в ролі партнера. Створення ігрових ситуацій також може виникати у співпраці. Під час одного дослідження у групі діти сильно зацікавилися тваринами, тому спільно з дорослими вирішили створити ветеринарну клініку. Цей новий ігровий центр був наповнений різноманітними матеріалами для заохочення розвитку грамотності. Діти також читали книги про тварин, писали інструкції для господарів тварин, вели облік пацієнтів. Коли діти не знали, чи зламана у тварини лапа, дорослий запропонував увести до гри поняття «рентгенівський апарат», пропонуючи їм значно розширити їхній ігровий контекст. Інший спосіб підтримати дитячу активність під час уявної гри – допомогти дітям візуалізувати свої плани перед початком гри. Це допоможе підтримати їхню здатність спрямовувати свої дії через ігровий сценарій.

Ознаки керованої гри

• Дорослий ініціює гру, а дитина продовжує.
• Збалансована структура та вибір.

Дорослий визначає цілі відповідно до навчальних потреб та інтересів дитини. Діти обирають, що і як робити, а дорослий взаємодіє з дітьми, але не може керувати їхніми діями.

Переваги для дитини

Керована гра сприяє формуванню мовної та математичної грамотності, соціальних навичок та емоційної саморегуляції у порівнянні з навчанням через інструкції чи вільну гру.

Роль дорослих

Створити контекст гри з інтегрованим навчальним фокусом (наприклад, продуктовий магазин з табличками та паперовими грошима).

Спостерігати, розвивати та розширювати дитяче мислення та ідеї.

Джерело: Дженсен Х., Пайл A., Зош Дж. M., Ібрагім Х. Б., Сарагоса Шерман A., Ріунамо Ж. і Хамре Б. K. (2019). Фасилітація гри: мистецтво та наука про залучення дітей дошкільного віку до навчання через гру (Біла книга). Фонд The LEGO Foundation, Данія.