ВЗАЄМОДІЯ ПЕДАГОГІВ З БАТЬКАМИ ВИХОВАНЦІВ ДНЗ У СИСТЕМІ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

Для успішної реалізації інклюзивних програм у дошкільних навчальних закладах надзвичайно важлива ефективна співпраця педагогів і родин дітей з особливими потребами.

Коли дитина з вадами психофізичного розвитку починає відвідувати звичайну групу дошкільного навчального закладу, вона реалізує своє право на отримання якісної освіти за місцем проживання. Батьки відчувають полегшення, адже дитина отримує шанс на повноцінне, активне життя. Залучення їх до планування та організації освітнього процесу, розроблення індивідуальних освітніх планів для дітей дає батькам змогу відчути себе повноправними членами команди, яка спрямовує свою діяльність на створення умов для розвитку їхньої дитини, прагне досягти успіхів у складній справі адаптації дитини з особливими освітніми потребами до повноцінного життя в суспільстві.

Партнерські стосунки в команді забезпечують отримання комплексних, скоординованих, гнучких, доступних і потрібних кожній родині послуг. Виховання дітей з особливостями психофізичного розвитку – це цілеспрямований процес спільної діяльності педагогів і батьків, що передбачає:

• створення умов для формування партнерських відносин між педагогами та сім’ями, які виховують дітей з особливими потребами;

• створення умов для залучення батьків до навчання дитини та створення розвивального середовища, у якому вона перебуває;

• з’ясування очікувань батьків та визначення цілі;

• розроблення індивідуальних навчальних програм;

• організацію команди фахівців для надання необхідної консультативної та практичної допомоги батькам;

• проведення просвітницької роботи серед громадськості з метою формування настанов щодо виховання дітей з особливими потребами.

• сильні та слабкі сторони дитини та сфери, де вона відстає в розвитку;

• визначення цілей і завдань освітнього процесу;

• створення умов для взаємодії з іншими родинами, зокрема з сім’ями, які виховують дітей з особливими освітніми потребами;

• окреслення послуг, які має отримувати дитина та сім’я.

• індивідуальних, групових, сімейних консультуваннях;

• організації психолого-педагогічної просвіти батьків з використанням активних методів навчання – рольових ігор, тренінгів тощо;

• створенні груп підтримки для батьків в умовах ДНЗ.

• Для успішної взаємодії із сім’ями педагогам важливо враховувати такі рекомендації:

• наголошуйте на цінності дитини та необхідності розвитку її сильних сторін;

• намагайтеся зрозуміти батьків, прислухайтеся до їхньої точки зору, приймайте їхню позицію;

• умійте бачити в дитині індивідуальність, незалежно від наявних вад розвитку;

• пам’ятайте: усі члени команди мають рівний статус;

• домовляйтеся з батьками про обмін інформацією про розвиток дитини вдома і в ДНЗ;

• боріться зі стереотипами;

• не жалійте батьків, це заважає ефективній взаємодії;

• спільно розв'язуйте проблеми;

• плануйте свою діяльність спільно з батьками.
  

Будь-яка співпраця починається зі знайомства. Саме тому перші зустрічі педагогів з батьками спрямовуються на встановлення довірчих стосунків. Щоб забезпечити задоволення індивідуальних потреб дітей, можливість дітей з особливостями психофізичного розвитку активно взаємодіяти з однолітками в дитячому колективі, педагоги повинні знати особливості психофізичного розвитку дітей, їхні можливості, уподобання. Зустрічі педагогів з батьками допомагають визначити, якої саме допомоги та підтримки потребує дитина, отримати інформацію про неї. Педагоги, своєю чергою, знайомлять батьків з умовами навчального закладу, програмами, за якими працює заклад, їх цілями, виконавчими стандартами, педагогічною концепцією.

Для педагогів важливою і значущою є думка батьків щодо таких питань:

Педагоги, працюючи в команді, розробляють індивідуальну програму, яка містить принципові ідеї щодо включення дитини з особливими потребами в освітній процес дошкільного навчального закладу, визначають конкретні завдання, враховуючи очікування батьків та індивідуальні потреби дитини.

Педагогічний колектив дошкільного навчального закладу, де створено групи включення, забезпечує позитивний клімат, атмосферу підтримки та взаєморозуміння. Педагоги теж вчаться розуміти проблеми дітей, сприймати їх такими, як вони є, орієнтуючись на зону найближчого розвитку, засвоюють навички спостережень, об’єктивного оцінювання. Батьки є активними учасниками створення індивідуальних програм розвитку дитини.

Разом із вихователями батьки беруть участь у плануванні та проведенні занять, працюють на посаді асистентів як добровільні помічники.

Однією з дієвих форм співпраці є листування вихователів із сім’єю. Таке листування може мати форму щотижневих нотаток, які повідомляють про новини в дитячому закладі, про улюблені види діяльності дитини, її цікаві висловлювання. Батьки охоче заводять індивідуальні зошити розвитку дитини, які щодня оформлюються вихователями та передаються батькам додому. На сторінках такого зошита батьки відмічають особливі події, вчинки, висловлювання, фіксують діяльність дитини, що відбувалася поза навчальним закладом. Вихователі ж, своєю чергою, повідомляють про особливості проведеного дня в дошкільному закладі, взаємодію з однолітками, прояви активності дитини, її успіхи, труднощі й потреби.

Головне у співпраці дошкільного навчального закладу і родин, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, – це встановлення довірливих стосунків, що мають базуватися на активній співпраці, взаєморозумінні, довірі й толерантному ставленні. За таких умов батьки відчувають власну значущість, важливість своєї ролі в адаптації та розвитку їхньої дитини. Формується відчуття причетності до процесу її виховання і навчання, з’являється усвідомлення, що їхня дитина живе повноцінним життям, перебуваючи серед здорових однолітків.

Крім того, співпраця з батьками дітей з особливостями психофізичного проявляється у:

Працівники дошкільного навчального закладу разом з батьками мають сформувати команду, яка спрямовує зусилля на задоволення індивідуальних потреб кожної дитини. У цій команді батькам відводиться вирішальна роль. Партнерство навчального закладу і сім’ї створює умови для ефективного включення дітей дошкільного віку з особливими потребами в середовище здорових однолітків, освітній процес, розвивальне середовище ДНЗ, сприяє гармонійному, усесторонньому особистому розвитку кожної дитини, її соціалізації й підготовці до самостійного життя.