ІГРОТЕРАПІЯ І КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИТКОВА РОБОТА З ДІТЬМИ З РАС

Розвиток особливих дітей, які мають розлад аутистичного спектра (РАС) проходить нерівномірно. Неможливо передбачити які саме ускладнення і в якому плані буде сприймати дитина з аутизмом під час свого дорослішання. Тому розпочинати корекційні заняття для дітей з аутизмом необхідно з раннього віку, щоб розробити початкові навички. 

Діагноз «аутизм» ставиться рідко – всього у 2-4 випадках на 10 000 дітей, але в останні роки медицина спостерігає тенденцію до збільшення числа хворих, а це вимагає особливої уваги до них з боку суспільства, надання підтримки батькам цих непростих дітей.

Дитячий аутизм − аномальна форма психічного розвитку дитини, яка характеризується порушенням контакту з навколишнім, холодністю емоцій, стереотипністю діяльності. Цей психічний розлад можна назвати крайньою формою самоізоляції. Аутист неадекватно реагує і відчуває дефіцит соціальної взаємодії. 

Аутичні діти занурені у себе і, зазвичай, не виявляють інтересу до інших людей; вони уникають дивитися в очі, дратуються від фізичних контактів; часто вони не говорять, не реагують на звертання, хоча й мають нормальний слух; вони повторюють міміку, слова та інтонації, які копіюють в інших; їм притаманні одноманітні, повторювані рухи; іноді вони хворобливо прив’язані до певних предметів, оточення.

Взаємодію з дитиною з аутизмом необхідно будувати в залежності від діагнозу і реальних можливостей самої дитини. Корекційна робота повинна вестися в декількох напрямах одночасно, серед яких одним з пріоритетних є ігрова діяльність (уміння і бажання дитини грати).

У нормі існують такі форми ігрової поведінки:

• маніпулятивна гра (дитина катає, крутить, підкидає іграшку, не звертаючи уваги на її «функції»);

• упорядкування (розкладання предметів у певному порядку – один на одного, в ряд, один в інший і т.д.);

• функціональна гра (використання предметів і іграшок відповідно до їх функції (наприклад, причісування ляльок іграшковим гребінцем));

• символічна гра (дитина використовує об'єкт, замінюючи ним інший (наприклад, скаче на паличці, як на коні); наділяє об'єкт властивостями, якими той не має («У цієї ляльки брудне обличчя»), дитина ставиться до відсутнього об'єкта так, ніби він присутній («Якщо чашка порожня, грає, ніби вона наповнена водою»).

ЛЯЛЬКИ З ОСОБИСТИМИ ІСТОРІЯМИ (ЛЯЛЬКИ-ПЕРСОНИ): МЕТОДИКА СОЦІАЛЬНОГО ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ

Методичнийпосібник для педагогів і тренерів / під заг.ред. Софій Н.З., Найди Ю.М. – К.:Видавничий дім «Плеяди», 2017. – 52 с.

ПОРАДИ ПЕДАГОГУ: У ГРУПІ «ОСОБЛИВА» ДИТИНА: ЯК НАЛАГОДИТИ ВЗАЄМОДІЮ

Діти з РАС* потребують індивідуального підходу та супроводу. І якщо поряд немає тьютора, який допомагатиме дитині, поки вона перебуває в дитячому садку, цю функцію виконують вихователі. Скористайтеся порадами, які допоможуть правильно відреагувати на типові прояви поведінки «особливої» дитини

* РАС ‒ розлади аутичного спектру. ‒ Прим. ред.

Ситуація. У дитини з РАС виявляються порушення соціальної взаємодії. Дитина не усміхається у відповідь на усмішку, не дивиться в очі або дивиться, але наче не бачить тих, хто навколо. Дитина не здатна наслідувати дії педагога. Тому їй складно опанувати ті чи ті навички, адже наслідування – природна здатність і прагнення кожного звичайного дошкільника.

Ваші дії. Знайдіть час для знайомства з дитиною з РАС. Проведіть попередню роботу під час індивідуальних зустрічей. Вони можуть бути нетривалими. Головне – регулярність. Ви встановите контакт із дитиною, навчитеся її розуміти. А вона – призвичаїться до вас, засвоїть певні дії з іграшками, навчиться орієнтуватись у групі.

ЙОДНА ПРОФІЛАКТИКА

Алгоритм дій у разі радіаційної аварії: йодна профілактика та що робити в укритті

Під час повномасштабної війни, зважаючи на те, що країна-терорист не дотримується жодних законів та правил ведення війни, кожен українець повинен знати базові правила поведінки у випадку надзвичайної ситуації будь-якого характеру. В тому числі й радіаційної аварії.

Корисні поради та алгоритм дій у разі аварії опублікувало Міністерство охорони здоров’я.

Яку небезпеку несуть аварії на атомних станціях?

У разі аварії на ядерних установках атомної станції може відбутися викид радіоізотопів йоду, цезію, стронцію та інших радіонуклідів.

В результаті викиду може утворитися радіаційна хмара, яка по своїй протяжності може забруднювати ґрунт, поверхні, їжу та воду.

Крім того, опади з хмари можуть осідати на шкірі та одязі людини. Так виникає зовнішнє опромінення, а при споживанні забруднених харчових продуктів – внутрішнє.

Значна частина викидів містить радіактивний йод, або так звані радіоактивні ізотопи йоду («поганий йод»). Якщо не вживати заходів захисту, то в такому разі радіоактивний йод дуже легко і швидко поглинається щитоподібною залозою (особливо у дітей) і може призвести до її захворювань.

Значний ризик для здоров’я має внутрішнє опромінення, – коли радіоізотопи потрапляють в організм людини через вдихання повітря чи споживання забруднених продуктів.

Що таке йодна профілактика?

Щоби зменшити негативний вплив радіоактивного йоду на щитоподібну залозу, використовується калій йодид. Такий захід називають йодною профілактикою. Після прийому препарату відбувається блокування щитоподібної залози, що перешкоджає накопиченню в ній радіоізотопів йоду.

СТРЕСОВА СИТУАЦІЯ. ВМІННЯ ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ

Існує думка, що стрес – це погано для фізичного та психічного здоров’я, але мало хто усвідомлює, що енергію стресу можна скерувати в позитивне русло, наприклад досягнення цілі. Адже не даремно існує приказка «Те, що нас не вбиває, робить нас сильнішими».

Насправді дозовано стрес потрібно відчувати кожній людині, адже він змушує вчитися шукати вихід, думати. Завдяки помірним дозам стресу людина може тренувати та підвищувати власну стресоcтійкість, набувати нових корисних якостей, та жити більш насичено.

Хоч з іншого боку – постійне життя під впливом стресу знижує ефективність роботи, організм людини слабшає і вона втрачає не лише сили, а й здатність розв'язувати проблеми.

Але розгляньмо детальніше що ж таке стрес з точки зору психології, які його причини, ознаки та види. І яким насправді є вплив стресу на організм людини.

СТВОРЕННЯ У ГРУПОВИХ ПРИМІЩЕННЯХ ТА ХОЛАХ ЗАКЛАДУ ОСЕРЕДКІВ ЗА ТЕХНОЛОГІЄЮ К. КРУТІЙ «СТІНИ, СТЕЛЯ ТА ПІДЛОГА, ЯКІ ГОВОРЯТЬ»

ТЕХНОЛОГІЯ, В ЯКІЙ ДОШКІЛЬНИК – ГОСПОДАР СВОГО ПРОСТОРУ

Серед сучасних технологій, що активно запроваджуються в практику роботи закладів дошкільної освіти України, можна виокремити міжнародну технологію «Стіни, які говорять» (оригінальна назва «Talking Walls»), яка забезпечує дитині можливість бути повновладним господарем свого персонального простору.

Сутність технології полягає в тому, що дитина, отримуючи необхідну інформацію, може сама планувати свою діяльність, конструктивно використовувати інформаційний ресурс.

Технологія «Стіни, стеля та підлога, які говорять» ‒ це система візуалізації інформації в інтер'єрі дитсадка та процес занурення дошкільників і дорослих у освітній простір.

Технологію можна використати як для інформування всіх учасників освітнього процесу (дітей, батьків, педагогів), так і тільки для дошкільнят.

Дитина сама може «виражати себе» на стінах і підлозі (розмальовувати, розміщувати свої малюнки). І стіни, й підлога «говорять» зрозумілою дитині мовою, їй цікава сама форма вираження (одна річ-намалювати щось в альбомі або на папірці й зовсім інша – на стіні).

Стіни вчать малюка, коли він грає, пробігає повз них, розглядає, тобто поза спеціально організованою діяльністю.

ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ З ДІТЬМИ РАННЬОГО ВІКУ

«Всі знання виростають з одного коріння - навколишньої дійсності, мають між собою зв'язки, а тому повинні вивчатися у зв'язках»

Я. А. Коменський

Використання інтегрованого підходу в організації освітнього процесу з дітьми раннього віку має загальнорозвивальний характер. Загальновідомо, що дитина від народження має природну потребу в пізнанні навколишнього світу. Тож завдання педагогів допомогти малюкам усвідомити системність та цілісність навколишнього світу через формування їхніх уявлень про людську сутність, тваринний, рослинний і предметний світ. Головне – навчити дитину різних способів пізнання навколишнього світу, зокрема:

• спостерігати та обстежувати;
• досліджувати й експериментувати на основі доступного для розуміння матеріалу, роблячи власні відкриття;
• розв’язувати домірному віку проблемні ситуації;
• спілкуватись з дорослими та однолітками.

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

«Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо»

Василь Сухомлинський

Однією з головних завдань закладів дошкільної освіти, незалежно від профільного спрямування, є формування соціально-громадянської компетентності дітей дошкільного віку, виховання патріотизму.

Нинішні діти ростуть в епоху, що відрізняється від часу їх батьків: інші цінності, ідеали, правила. Змінилося ставлення людей до Батьківщини. Дійсно, втрачаються поняття обов'язку перед суспільством і Батьківщиною, розмиваються і заперечуються раніше існуючі моральні цінності і орієнтири, порушується зв'язок між поколіннями...

Пояснити дітям, в сучасних економічних і політичних умовах, чому вони повинні бути патріотами своєї Батьківщини – складно. Адже в реальному житті їх оточує неприваблива дійсність: фільми, переповнені сценами насильства, де розповідається про безмежну владу кримінальних структур; газети, журнали, рясніють матеріалами схожого змісту; безробіття, пияцтво, наркоманія; безпритульні і жебраки; комп'ютерні ігри, в яких переможець той, хто більш жорстокий і хитріший.

Однак всі ці труднощі не є причиною припинення патріотичного виховання. Як би не змінювалося суспільство, виховання у дітей любові до своєї країни, свого міста, необхідно показати з кращої сторони.

Нам, дорослим, необхідно пам'ятати, що якщо ми серйозно  не займаємося вихованням майбутньої особистості з раннього віку, ми не отримаємо нового покоління людей, здатних підняти і прославити Україну.

ОСНОВНІ СПОСОБИ ЗАХИСТУ В УМОВАХ ЗАГРОЗИ ТА ВИНИКНЕННЯ НС

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ПРО НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ. ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЗАГРОЗУ І ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ. ПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИЙ СИГНАЛ «УВАГА ВСІМ!»

Основні поняття про надзвичайні ситуації

Надзвичайна ситуація – обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Епідемія - масове поширення інфекційної хвороби серед населення відповідної території за короткий проміжок часу.

Епізоотія - широке поширення заразної хвороби тварин за короткий проміжок часу, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території.

Епіфітотія - широке поширення на території однієї або кількох адміністративно-територіальних одиниць заразної хвороби рослин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території.

 

ПОРЯДОК ДІЙ У РАЗІ ХІМІЧНОЇ НЕБЕЗПЕКИ

Хімічна аварія може трапитися на режимних об’єктах або об’єктах інфраструктури як у мирний час, так і під час бойових дій. У таких випадках важливо розуміти алгоритм дій.

Аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті та продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу і на прилеглу територію небезпечних хімічних речовин (НХР), як-от хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид тощо. Це являє серйозну небезпеку для населення, адже заражене повітря вражає органи дихання, а також очі, шкіру та інші органи.

Фактори небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин:

• забруднення навколишнього середовища;
• небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів);
• сильні руйнування на значній території внаслідок можливого хімічного вибуху.

Після оголошення тривоги внаслідок надзвичайної ситуації відкрийте офіційні повідомлення місцевої влади та ДСНС і виконуйте те, що вказано в їхніх алгоритмах.

ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ПОТЕРПІЛОМУ ВНАСЛІДОК НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

Через тривожні події, як-от війни, стихійні лиха, нещасні випадки, пожежі, люди можуть втратити свої домівки або близьких, стати відокремленими від сім’ї та громади, стати свідками насильства, руйнування чи смерті. Дізнаймося, як надати таким людям першу психологічну допомогу

ЯКОЮ МОЖЕ БУТИ РЕАКЦІЯ НА НАДЗВИЧАЙНУ СИТУАЦІЮ

Основні найбільш тяжкі для психіки реакції людей, які опинилися в екстремальній ситуації:

• страх;
• марення і галюцинації;
• апатія;
• ступор;
• рухове збудження;
• нервове тремтіння;
• агресія;
• істерика;
• плач;
• паніка.

ЯК НАДАТИ ПСИХОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ ПОТЕРПІЛОМУ

Як надавати психологічну допомогу потерпілим внаслідок надзвичайної ситуації, визначає Порядок надання психологічної підтримки постраждалим при надзвичайній ситуації, затверджений наказом МОЗ від 16.06.2014 № 398.

ПЛАН РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ВИХОВАТЕЛЯ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

МІННА НЕБЕЗПЕКА

Інформаційно-розважальні матеріали від 

"Суперкоманди проти мін" 

для дітей

Комікс з героями «Суперкоманди проти мін», 

які допомагають дітям підліткового віку засвоїти правила поводження з ВНП

ПАТРІОТИЧНІ ВІРШІ ДЛЯ ДІТЕЙ

Я ЖИВУ НА УКРАЇНІ

Я живу на Україні,

Де річки, озера сині, –

Чиста в них вода, прозора,

В дно глибинне світять зорі.

Найгарніші наші села,

Люди мудрі і веселі,

Хати білі, чепурненькі,

Діти всі такі гарненькі…

Маки в полі червоніють,

І волошки ген синіють,

Всі сади таки плодючі,

Огороди всі родючі.

Наша Україно мила,

Донька я твоя щаслива.

Григорій Комісаров

***

МАТИ-УКРАЇНО!

Перше наше слово з нами повсякчас,

Мати-Україно, ти одна у нас!

Ниви і діброви, і садів окрас —

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж одна у нас!

Хай же мир і дружба поєднають всіх,

І дзвенить дитячий безтурботний сміх.

Нам зоріє доля світла і ясна.

Рідна мати Батьківщино,

Ти ж у нас одна!

М. Сингаївський

***

ВІРШІ ПРО ВИШИВКУ І ВИШИВАНКИ

Вишиванка є символом краси, здоров'я і щасливої долі. 

Її вважають оберегом української нації. Вишита сорочка символізує сімейні цінності – пам'ять роду, вірність і любов.

В цій добірці ви побачите, як українські поети оспівали вишиванку в віршах.

Вишиване платтячко

Плаття-вишиванку

Одягаю радо,

Буду в ній сьогодні

з друзями гуляти.

Мені личить унікальний

Одяг наш національний!

Автор невідомий

На свята уся сім'я

На свята уся сім′я

Мама, тато й навіть я,

Вишиванки одягаєм

В центрі міста ми гуляєм.

Хай всі знають, що родина

Любить неньку-Україну!

Автор невідомий

 У садку попросили

У садку нас попросили всіх до свята

Вишиванку з дому взяти.

Зранку ми її попрасували,

акуратно із собою взяли.

Одягнули у садку й закружляли у танку!

Автор невідомий

 

ПРО ВИШИВАНКУ

Вишивка – це картина, що створена голкою із кольоровими нитками на тканині. Вишиті узори відтворюють продавні чарівні знаки-обереги, зберігають культурну пам'ять нашого народу! Дізнайся українську вишиванку, переглянувши мультфільми.

Знана у всьому світі вишивка – наша!

Країна вишиванки. Вишивка по регіонах

Вишиванка

У відео використані картини:

Колесник В. И: Мати (копия)

Ломыкин К.М. :: Рідна мати моя

Ломыкин К.М. :: Сельская свадьба

УКРАЇНСЬКА ВИШИВАНКА

Історія виникнення української вишиванки

Вишиванка означає більше, ніж просто одяг. Це наш патріотичний дух.

Що таке вишиванка?

Кожен українець, мабуть, знає, що таке вишиванка, адже це не просто одяг, а частина душі. Історія національно вбрання українців сягає глибокої давнини. Наші працьовиті пращури завжди вміли створити справжню красу з полотна і ниток.

Достеменно невідомо, коли ж вишиванка почала розвиватись як галузь мистецтва. Дослідники стверджують, що розвиток вишиванки відбувався протягом кількох століть. З року в ріку предки збагачували ремесло новими орнаментами та техніками.

Майстрині навчились виготовляти нитки унікальних відтінків для того, щоб на полотні вигравали нові кольори.

В давнину вірили, що вишиванка оберігає людину, дарує їй добру долю та здоров'я. Матері вишивали своїм дітям одяг з особливою теплотою та любов'ю. Існують свідчення, що у деяких регіонах країни процес вишивання мав вигляд особливої церемонії. Жінки в процесі молились і вірили, що ці молитви зроблять вишиванку сильнішою та зарядженою тільки позитивними емоціями.

ОСОБИСТІСТЬ ВИПУСКНИКА ДИТСАДКА: БАЗОВІ ЯКОСТІ

У Державному стандарті дошкільної освіти України визначено дев’ять базових якостей особистості, які мають бути сформовані у дитини для досягнення нею дошкільної зрілості. Це довільність, самостійність, відповідальність, креативність, ініціативність, свобода і безпечність поведінки, самосвідомість, самоставлення, самооцінка. Для кожної розроблена своя методика і послідовність дій, дотримання яких через певний, досить тривалий, час має забезпечити сформованість відповідної якості. Але для досягнення позитивного результату ми, дорослі, маємо формувати ці якості у дітей

щодня, в єдності та взаємозв'язку з іншими, у різних видах діяльності та формах взаємодії малюків з навколишнім світом.

Тож маємо на основі характеристики кожної з базових якостей особистості визначити єдиний алгоритм і педагогічні умови її формування у дітей в дошкільному віці.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДИТИНІ ПРАВО НА ГРУ: МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД

Останнім часом в українському довкіллі зміцнилися позиції гри як основного розвивального, виховного й навчального засобу. Вихователі приділяють значну увагу організації ігрової діяльності дітей: створюють умови для розгортання сюжетно-рольових та театралізованих ігор, насичують прогулянки рухливими іграми, використовують дидактичні ігри та посібники. Ігрові форми навчання набрали більшої ваги й у початковій освіті. Відповідно до концепції Нової  української школи, вони мають посісти належне місце в роботі з молодшими школярами.

Однак досі деякі батьки дошкільнят воліють замінювати гру шкільними формами навчання. А щоб у малюка було більше часу для навчання, щоб він швидше збирався, встигав на численні «розвивальні» заняття, батьки й ґудзика йому застібнуть, і шнурки зав’яжуть. Нерідко вчителі початкової школи підтримують ці зусилля тат і мам і проводять для дітей коротенькі вечірні (після всіх занять у дитсадку!) уроки двічі-тричі на тиждень, вважаючи, що так полегшують малятам майбутню адаптацію до школи. Але чомусь згодом від тих самих учителів першокласників можна почути: «Діти сьогодні не такі як колись. І пам'ять не надто добра, й слухати не вміють, і задачі ніяк не можуть навчитися розв’язувати». Одна з причин цього – те, що в основі вміння розв’язувати задачі лежить здатність визначати внутрішній план дій і дотримуватись його, яка формується у грі.