понеділок, 16 травня 2022 р.

УКРАЇНСЬКА ВИШИВАНКА

Історія виникнення української вишиванки

Вишиванка означає більше, ніж просто одяг. Це наш патріотичний дух.

Що таке вишиванка?

Кожен українець, мабуть, знає, що таке вишиванка, адже це не просто одяг, а частина душі. Історія національно вбрання українців сягає глибокої давнини. Наші працьовиті пращури завжди вміли створити справжню красу з полотна і ниток.

Достеменно невідомо, коли ж вишиванка почала розвиватись як галузь мистецтва. Дослідники стверджують, що розвиток вишиванки відбувався протягом кількох століть. З року в ріку предки збагачували ремесло новими орнаментами та техніками.

Майстрині навчились виготовляти нитки унікальних відтінків для того, щоб на полотні вигравали нові кольори.

В давнину вірили, що вишиванка оберігає людину, дарує їй добру долю та здоров'я. Матері вишивали своїм дітям одяг з особливою теплотою та любов'ю. Існують свідчення, що у деяких регіонах країни процес вишивання мав вигляд особливої церемонії. Жінки в процесі молились і вірили, що ці молитви зроблять вишиванку сильнішою та зарядженою тільки позитивними емоціями.

Вишиванка – символ України

Навряд чи майстрині, що започаткували ремесло вишивання, могли собі уявити, що у 21 столітті вишиванка стане символом величного козацького народу. Чому так сталося?

Крізь віки мандрували традиції вишивання. Їх продовжували, розширювали та шанували. Вишиванка змогла осучаснитись і залишитись такою, як тисяча років тому водночас. Саме з нею уособлюють найкращі емоції та думки, адже вона увібрала в себе віковічну історію.

Останніми роками популярність вишиванок значно зросла. Це пояснюється політичною ситуацією та курсом на українізацію. Сьогодні модно носити вишиванку не тільки на національні свята, а й кожен день. Чому українці ходять у вишиванках? Тому, що вони – частина становлення нації. Вишиванку часто називають одягом патріотів. Зараз кожен може купити розкішні, буденні, молодіжні, стародавні або ж сучасні вишиванки, але це не додасть патріотизму та усвідомлення того, що ти патріот! Варто замислитись над цим.

Найдавніші вишиванки
Історики досі вагаються, називаючи приблизний час започаткування ремесла вишивання. В одному дослідники суголосні: в добу палеоліту вишиванка вже була популярною та високо шанувалась серед наших пращурів.

Поблизу села Мізин, що розташоване на Чернігівщині, археологи знайшли лляні сорочки, прикрашені унікальними вишитими візерунками. Ці залишки вишитих сорочок вважаються найдавнішими зразками цього ремесла.

Згодом, у Миколаївській області були проведені розкопки могили знатної та заможної сарматки. Курган Соколова Могила залишився чи не єдиним не пограбованим. В ньому археологам вдалось розкопати вовняним одяг, ймовірно сорочку, оздоблений стародавнім вишиттям. Цей факт доводить важливість вишитого одягу для людей, адже його клали в могилу разом із золотом.

Серед вишиванок, знайдених у Києво-Печерській лаврі, вирізняються ті, які вишивала черниця Марія-Магдалина Мазепина – мати відомого гетьмана.

Ці факти зайвий раз доводять, що вишиванка пройшла тернистий шлях крізь віки, щоб залишитись взірцем патріотизму для мільйонів українців зараз.

А що символізує Ваша вишиванка?

Наші предки вірили, що кожен елемент на вишиванці має конкретне значення. Згодом зникла традиція вибирати вишиванку, зважаючи на її символізм. Люди перестали задумуватись про те, що поєднання певних візерунків може принести в їхню долю лихо, або ж навпаки – щастя і вдачу.

У зв'язку з небувалим розквітом українського національного вбрання, українці стали звертати неабияку увагу на те, що зображено на їхніх вишиванках, які кольори поєднані та що вони символізують.

Знавці вишиванки переконують, що символізм елементів вишиванки має дуже сильний вплив на життя того, хто її носить. Отож, представляємо кілька основних порад щодо вибору вишиванки з погляду символіки:
  • геометричні візерунки символізують стихії природи та родючість землі, такі візерунки притаманні Гуцульщині;
  • рослинні та квіткові орнаменти здавна символізують сімейне щастя, материнську любов, такими орнаментами вишивали на Чернігівщині;
  • майстрині з усієї країни зображували на полотні тварин і вірили, що їхні зображення приносять вірність, достаток і довголіття.
Символічними є не тільки відтінки та форми вишивки, а й полотно та його колір. Традиційно вважали, що білосніжний колір означає цноту та чистоту, червоний символізує життєву силу, зелений – природу та спокій, а чорний – смуток і тугу. Найчастіше одягали білі вишиванки, вони додавали життєрадісності, а чорна вишиванка слугувала для часу посту та жалоби. Сьогодні Ви можете купувати вишиванки різних кольорів: рожеві, бордові, зелені, сірі ті інші. Лише пам'ятайте, що більш темний колір вишитої сорочки завжди символізує смуток та тугу.

Закодовані імена в українській вишиванці

Зараз вишивка сприймається тільки як декоративний елемент, але для наших предків вона мала велике значення. Вони могли буквально «читати» вишивку як книги, тому що кожен символ в орнаменті має своє значення.

Це не просто кола, ромби, гілки і спіралі, ці фігури створювались десятки століть тому як унікальні символи. У часи, коли наші предки володіли магічним зв’язком зі світом Природи: рослин, тварин, небесних світил. Символами Сонця, Землі, Всесвіту, Роду вони малювали свою долю, відтворюючи їх на полотні, виписуючи таємничі древні знаки як заклинання, як обереги, як коди свого роду. Саме тому вони прикрашали свої вироби найпростішими орнаментами.

Зараз є можливість зашифрувати слова, назви міст та власне ім’я у схему українського орнаменту, який нагадує QR-код. Кожна літера – це вишитий символ, кожен символ – це потужний оберіг. Абетку та її тлумачення видав у своїй книзі Володимир Підгірняк, дослідник української писанки та вишивки. Шляхом аналізу народної творчості прикарпатського краю, він виявив певні закономірності в орнаментах, які наштовхнули його на виявлення в них закодованої інформації.

Ось так виглядають звичні поширені імена українців, які закодували в українській вишивці. Знайди і своє ім’я!
Джерело: UaModna

Цікаві факти про українську вишиванку

  • Сорочка була базовим елементом строю селян і виконувала функцію нижньої білизни. Носили переважно довгі сорочки, по кісточки.
  • У ХІХ ст. орнаменти та техніки оздоблення одягу були настільки унікальними, що за ними можна було визначити з якого села походить її власниця.
  • Хрестик у українській вишивці став особливо популярним у 1850-1860 роках і поступово замінив близько 250 традиційних швів, які виконували 20-ма техніками.
  • Вишивка хрестиком поширилася завдяки геніальному рекламному ходу Генрі Брокара, який був власником парфюмерно-косметичної компанії. Шматки мила «Брокар і Ко» загортали у яскраві обгортки на яких друкували схеми орнаментів для вишивання хрестиком. Брокарівське мило було дешевим, а схеми вишивки, надзвичайно простими, тож полюбилися багатьом жінкам.
  • Українська традиційна вишивка нараховує близько 300 видів швів, які шиються на основі 20-ти технік.
  • На рукавах жіночої святкової сорочки села Вербовець, Косівського р-ну, Івано-Франківської області вишито 18 358 спіральок, що становить 238 654 стібочки.
  • Текстиль переважно фарбували природними барвниками: бузиною, крушиною, корою дуба тощо.
  • Щоб вишити сорочку «білим по білому», не достатньо було один сезон щоб вибілити нитки. Наприклад на Полтавщині три роки поспіль дівчата готувались, «білили біль», щоб нею шити традиційні візерунки на сорочках та рушниках.
  • У звичайної дівчини-селянки у скрині могло бути до 30 вишитих сорочок, а у заможної навіть 50-60.
  • Вишиті візерунки на сорочці наносили на самі уразливі частини тіла – горло, груди і сонячне сплетення.
  • Було принципово важливим, щоб на зворотному боці вишитої сорочки не було вузликів. Вважалося, що ці вузлики можуть стати причинами помилок і нещасть в житті людини, яка носитиме вишиванку.
  • Вдавнину вишиту сорочку не можна було купити. Кожна дівчина, навіть знатного роду, повинні була уміти вишивати. А в селах кожна дівчина-наречена перед весіллям зобов'язана була вишити особливу святкову сорочку своєму женихові.
  • Вишиваючи весільну сорочку для коханого, дівчина нашіптувала старовинне заклинання-молитву на вірність. У народі вважалося, що якщо сорочка втратить свою білизну після прання, значить, «чоловік вскочив у гречку».
  • Вишиванку – вишиту сорочку з білого полотна (нехай латану, але обов'язково білу) і вишиту багатим традиційним візерунком українці носили тільки у свята. У будні носили так звані «будэнки» – просто скроєні сорочки з небіленого полотна сірого кольору.
  • Першу сорочку новонародженому малюкові шили з ношених батьківських речей. Люди вірили, що в цьому одязі зберігається батьківська енергія, яка захистить дитину від пристріту і хвороб. Причому, дівчаткам робили сорочку з сорочки матері, а хлопчикам – з батьківських. Перші візерунки-оберіги були особливими: для дівчинки вишивали сорочку чорним візерунком, символом родючості, який, в майбутньому повинен захистити від безпліддя. На хлопчика надівали сорочку, вишиту синім і зеленим, захищаючи від природних стихій і травм.
  • Першу сорочку, зшиту з нової тканини, дитині дарували до триріччя. Мама створювала для чаду унікальну вишивку-оберіг червоними нитками – кольором родинного кровного зв'язку. На дитячих сорочках мами частенько вишивали тварин – собак, коней, курок з півнями або казкових птахів.
  • У кожному регіоні України для вишивки сорочки існує свій крій, візерунок і колір. Для центру України характерні чорно-білі сорочки, на Полтавщині носили сорочки білі з білою вишивкою, на Волині і Чернігівщині – сорочки з червоно-білою вишивкою. Самі різноколірні і яскраві вишиванки створювали умільці на півдні України, а також в Карпатах і Закарпатті, на Буковині і Гуцульщині.
  • Кожен колір у вишивці має своє символічне значення: червоний означав любов і пристрасть, чорний - втрату і тугу, білий – невинність і чистоту, жовтий – радість і надію, синій – воду, небо, спокій і жіноче начало.
  • Червоні макі як елемент візерунка сталі популярні тільки на початку ХХ століття, адже здавна макі були символом смерті і печалі. Чорні вишиті сорочки в Україні традиційно носили вдівці і літні чоловіки.

1 коментар: