Вербна неділя: українські народні звичаї, традиції, прикмети
Неділя за тиждень перед Великоднем називається «Вербною», «шутковою» або
«квітною», а тиждень перед цією неділею ‒
«вербним».
У Вербний тиждень, за народнім віруванням, не можна сіяти конопель і городини, бо «буде ликовате, як верба». Не сіяли колись і буряків, бо «будуть гіркі».
У Вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь
навозять багато вербового гілля. Зранку на Богослуження сходяться всі – старі й
малі, бо «гріх не піти до церкви, як святять вербу».
Коли кінчається відправа і священик окропить гілля свяченою
водою, то діти – одне поперед одного – стараються якнайшвидше дістати вербу і
тут же проковтнути по кілька «котиків» ‒
«щоб горло не боліло».
Колись господарі, повертаючися з церкви з свяченою вербою,
до хати не заходили, а відразу ж садили на городі по кілька гілок або – якщо
було близько – то в полі, «щоб росла Богові на славу, а нам, людям, на вжиток»;
а решту, що залишилася, несли до хати і ставили на покуті під святими образами.
Якщо, ввійшовши до хати, заставали когось, що проспав
заутреню, то били такого свяченою вербою, примовляючи:
У північнозахідній частині Бельгії (Фландрії) у Вербну неділю селяни втикають гілля верби на
.jpg)
А здоровий, як вода,
А багатий, як земля!
В Галичині примовляли так:
Віднині за тиждень
Буде в нас Великдень!
Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. «Гріх ногами топтати свячену вербу», а тому навіть най дрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило
Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше на весні виганяють скот на пасовисько, то конче свяченою вербою ‒ «щоб нечисть не чіплялася до тварин». Більше того, викидають гілля свяченої верби на двір під час граду ‒ «щоб град зупинився».
Верба має велике значення в народній медицині. Коли хворіють люди або тварини, то знахарі варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим варивом хвору людину чи тварину – у повній надії, що «поможе». Виваром свяченої верби мочать голову і цим лікуються від болю голови. Лікуються свяченою вербою і від пропасниці та ревматизму, збивають нею гарячку. Товчене листя з верби кладуть на рани, а горілку, настояну на її листі, п’ють проти шлункових захворувань.
Верба має не абияке значення і в науковій медицині. Ось як
пише про це Юрій Липа: «Кора верби в легких напарах придається в ревматичних
хворобах суглобів і болях м’язів. Найліпше пити її в мішанці, і то впродовж
багатьох тижнів. Відвари з кори давати треба в гарячкових станах і пропасниці,
зв’язаних з побільшеною нервовістю. Головний складень світової слави ліку на
нерви «Пасифльорин», побіч пасифльори – це кора білої верби». (Див. д-р Ю.
Липа: «Ліки під ногами». Краків, 1943, стор. 47). Козяча верба (Salix caprea L.) часто
зустрічається на Україні, особливо в лісах і на левадах. Її характеризують
коротке і широке листя, а також грубі «базоки» або «котики».
Поруч такої пошани до верби і віри в її лікувальну силу дивно звучить народна легенда про козячу вербу – один з видів верби. Легенда каже, що козяча верба проклята Богом за те, що з неї робилися цвяхи для хреста, на якому розп’яли Спасителя: «за це її черви точать». Крім того, за народнім віруванням, у сухій вербі сидить чорт; звідси й прислів’я: «Закохався, як чорт у суху вербу!»
Відомо, що коли Спаситель їхав на ослі, то люди встеляли Йому дорогу пальмовим гіллям. З цього і пішов звичай святити гілля дерев у цю неділю. В південних країнах, де росте пальма, святять пальмове гілля. У нас на Україні пальма не росте, а тому довелося нашим предкам вибирати якесь інше дерево. І цей вибір, не зважаючи на легенду і прислів’я, як бачимо, впав на вербу.
Звичай святити вербу дуже старий, бо вже в «Ізборнику» (1073 рік) згадується «Праздьникъ вербны». Згадує про вербу і Данило Паломник (1095 - 1108), що відвідав Єрусалим і там бачив «древіе много по брегу Іорданову превысоко, яко вербіе єсть и подобно». То були пальми, що нагадали нашому землякові рідне чернігівське «вербіе».
З Вербною неділею пов'язано багато прикмет:
- Якщо в цей день вітер дме, то погода буде вітряною весь рік.
- Якщо у Вербну неділю світить сонце, то врожай буде багатим.
- Освячена верба, кинута проти вітру, зупиняє бурю, встромлена в полі - оберігає посіви, а кинута в полум'я зупиняє його дію.
- Якщо людина хоче стати більш рішучою, то вона повинна в недільний ранок вбити в стіну будинку кілочок з верби.
Великодні вірші для дітей
Тетяна Строкач
Благовіщення
Навколо все цвіте і зеленіє —  — Ти станеш Матір'ю, — архангел їй сказав, — для сина Божого, Господь так побажав! Цей день весняний люди святкували, Цілющі проскурки у церкві купували, Щоб зберегти від бід усю родину... Слова молитви до небес так щиро линуть... І звичаїв в народі є чимало: Птахів на волю діти випускали. Дощу чекали, щоб жита родили. А по погоді про весь рік судили. В день Благовіщення Господь благословляє Всю землю на рясні щедрі врожаї. А птах в цей день навіть гнізда не в'є. Весна господаркою справжньою стає!
|
Немає коментарів:
Дописати коментар