Формування у дітей свідомого ставлення 
до власного життя і здоров'я

«Щоб бути здоровим, потрібні власні зусилля,

постійні, значущі. Замінити їх не можна нічим».

М. Амосов

На сучасному етапі проблема здоров’я людини постає як одна з найбільш гострих і потребує серйозного ставлення до її вирішення з залученням різних організаційних структур нашої країни. Важливу роль у збереженні здоров’я, здорового способу життя, культури здоров’я належить закладам освіти всіх рівнів, починаючи з дошкільного і закінчуючи вищими. Особливого значення це положення набуває в системі виховання дітей дошкільного віку, оскільки останнім часом в Україні виявлено несприятливу тенденцію щодо погіршення стану їхнього здоров’я.

Усі ми хочемо бачити дитину здоровою, розумною, успішною. Але, на жаль, статистика стану здоров’я дошкільників сьогодні є досить невтішною. За даними Міністерства охорони здоров’я України 90% усіх дітей мають відхилення в загальному стані здоров’я. Із них 30% мають по два та більше захворювань.

Тож актуальною проблемою сьогодення є збереження здоров’я дітей та формування здорового способу життя як цінності. Зокрема, у Базовому компоненті дошкільної освіти, у змісті освітньої лінії «Особистість дитини» йдеться про необхідність формування у дитини усвідомленого ставлення до здоров’я як до цінності, його значення для повноцінної життєдіяльності, необхідність оволодіння елементарними знаннями про основні чинники збереження здоров’я [1, с.10-12].

Отже, основи здоров’я закладаються в період раннього та дошкільного дитинства.

В умовах реформування дошкільної освіти одним із основних завдань є виховання гармонійно розвинутої, довершеної, здорової особистості, здатної у повній мірі реалізувати свої фізичні, інтелектуальні, моральні та духовні можливості.

Вивченню питань формування уявлень у дітей дошкільного віку про здоровий спосіб життя присвячені дослідження А.А. Бодалєва, А.Л. Венгера, В.Д. Давидова, М.І. Лісіна, В.А. Сластьоніна, Є.О. Смирнової. Аналіз робіт В.А. Деркунської, С.А. Козлової, О.А. Князевої, І.М. Новікової та інших показує, що вже в дошкільному віці у дитини з’являється стійкий інтерес до свого здоров’я, дбайливе ставлення до свого організму.

Ученими доведено, що всі складові здоров’я людини – фізична, психічна, духовна і соціальна – пов’язані між собою, а їх інтегрований вплив визначає стан здоров’я людини як цілісного складного феномена [2, с. 31-34].

Батьків і педагогів сьогодні надзвичайно турбує питання щодо допомоги малюкам бути здоровими, сильними, витривалими. Головне завдання дорослих полягає в тому, щоб сформувати в малих українців свідоме ставлення до власного здоров’я.

Ставлення дитини до свого здоров’я є фундаментом, на якому можна буде вибудувати потребу в здоровому способі життя. Ця потреба зароджується і розвивається в процесі усвідомлення дитиною себе як людини і особистості. Ставлення дитини до здоров’я безпосередньо залежить від сформованості в неї свідомості цього поняття. Основи здорового способу життя у дітей дошкільного віку визначаються наявністю знань і уявлень про елементи цього поняття (дотримання режиму, гігієнічних процедур, рухової активності), і вмінням реалізовувати їх у поведінці і діяльності доступними для дитини способами (чистити зуби, мити руки, робити зарядку).

З огляду на це одним із пріоритетних напрямів роботи ДНЗ є збереження і зміцнення здоров’я, формування здорового способу життя дошкільнят, активної життєвої позиції щодо власного життя та власної безпеки.

Одним із головних завдань є створення оптимальних умов для розуміння дітьми переваг здорового способу життя, заохочування до здобуття знань, умінь і навичок збереження здоров’я; стимулювання до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції; швидке й ефективне поширення знань про здоров’я.

Саме старший дошкільний вік є найоптимальнішим для свідомого набуття знань, умінь і навичок, засвоєння практичного досвіду.  

Формувати  основи  здорового  способу  життя  у  дошкільників  можна  за допомогою  різних  засобів  навчання,  однак, достатньо ефективними  є  ігрові  технології.  Цей вибір зумовлюється кількома чинниками, а саме тому, що ігрова діяльність є:

·        провідним видом діяльності в дошкільному дитинстві;

·        активною формою пізнання світу;

·        способом залучення дитини в соціальні відносини;

·        ефективним розвивальним середовищем;

·        первинною спробою втілити в життя те, чому навчилася дитина.

У старшому дошкільному віці гра залишається провідним видом діяльності дітей, вирішальним чинником розвитку, сферою, де дитина може проявити ініціативу й активність [3, с.4]. Тому, формування в дитини старшого дошкільного віку основ здорового способу життя повинно  відбуватися з  опорою на провідний вид дитячої діяльності, яким є гра.

Гра являє собою сукупність методів впливу на дитину, викликаючи  в  неї  позитивні  переживання  й  почуття  за  допомогою  рухової,  пізнавальної  та  комунікативно-творчої діяльності.

Серед видів ігор, які мають найбільший вплив на формування у старших дошкільників основ здорового способу  життя, слід  назвати,   перш  за  все,  сюжетно-рольові, дидактичні  та  рухливі  ігри.

Потенціал  сюжетно-рольових  ігор  щодо  набуття  дітьми  знань  та  умінь  здорового  способу  життя визначається можливістю відображення в іграх суспільних дій (гра-подорож до тренажерної зали, гра в аптеку, лікарню тощо). В іграх цього виду діти, відображаючи професійну діяльність дорослих, їхні відносини один із одним. 

Безперечно, цим і визначається, по-перше, можливість перенесення в  зміст  сюжетно-рольових  ігор  різноманітних  життєвих  та  професійних  ситуацій  у  галузі  здорового  способу життя.

По-друге, зміна різноманітних  життєвих  та  професійних  ситуацій  надає  можливість  збагачення  ігор  дітей  новими подіями,  фактами,  атрибутами,  пов’язаними  із  здоров’ям  тощо.

Отже, сюжетно-рольові  ігри  ґрунтуються  на  моделюванні  змісту здоров’язбережувальної  діяльності,  відповідних  ролей,  системи  відносин. Вплив сюжетно-рольової  гри на формування здорового способу життя у дітей старшого дошкільного віку проявляється в тому, що завдяки ігровому наслідуванню і  рольовому  перевтіленню  дитина  знайомиться  з  нормами  і  моделями  поведінки  і  взаємостосунків  дітей  і  дорослих,  які  стають  зразками  для  її власної  поведінки.

Формування уявлень про здоровий спосіб життя у дітей старшого дошкільного віку буде відбуватися значно успішніше при використанні системи засобів із застосуванням дидактичних ігор.

Головна особливість дидактичних ігор полягає в тому, що завдання дитині пропонується в ігровій формі. Діти грають, не підозрюючи, що освоюють якісь знання, оволодівають навичками дій з певними предметами, вчаться культурі спілкування один з одним.

Потенціал дидактичних ігор стосовно залучення дітей старшого дошкільного віку до здорового способу життя  полягає в можливості надання дитині широкого  спектру знань  про здоров’я, здоровий спосіб життя (в усіх  напрямах  роботи). Такі ігри, як:  «Дозвілля  дитини»,  «Сам  удома»,  «Безпека  на  дорозі»,  «Роби правильно» тощо.

Велике значення на формування уявлень старших дошкільників про здоровий спосіб життя надають рухливі ігри. Проводяться вони на заняттях, під час прогулянок і в проміжні інтервали між заняттями.

Завданнями  організації роботи  щодо  використання  ігрових  технології  у  роботі  з  дітьми  старшого дошкільного віку з формування у них основ здорового способу життя є:

·   засвоєння певної системи знань, пов’язаних із здоров’ям, соціальних норм і дотичних до цього норм та зразків соціальної  поведінки,  які  відповідають  завданням,  спрямованим  на  сформованість  у  дитини  знань  і навичок підтримки власного здоров’я;

·   виховання почуття  відповідальності  за  власне  здоров’я,  здоров’я  оточуючих  та  безпеку життєдіяльності;

· виховання відповідальності за належний стан навколишнього середовища;

·      формування уявлень  про  роль  фізичної  культури  та  спорту  у  житті  людини  щодо  підтримки  та зміцнення її здоров’я;

·  залучення дітей до духовних та культурних цінностей, народних традицій у галузі виховання здорової людини.

Здоровий  спосіб  життя  –  це  система  людської  діяльності,  що стосується збереження і зміцнення здоров’я, сприяє виконанню людиною своїх людських функцій [5, с. 15]. У свою чергу формування основ здорового способу життя у дошкільників засобами ігрових технологій  є важливою запорукою збереження і зміцнення  їхнього  здоров’я і  є потужним засобом формування в дошкільників основ здорового способу життя. Специфіка ігрової технології визначається тим, що в грі дитина накопичує знання, розвиває здібності, формує пізнавальні інтереси, а також вправляється у навичках здорового способу життя. 

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти: Науковий керівник А.М. Богуш та ін.. – К.: Видавництво, 2012.
2. Богініч О.Л. Фізичне виховання, основи здоров'я та безпеки життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку: навч.-метод. посібник / О.Л. Богініч, Н.В. Левінець, Л.В. Лохвицька, Л.А. Сварковська. – К.: Генеза, 2013. – 128с.
3. Бутенко В.Г. Дидактична гра як засіб формування здоров'язбережувальної компетентності старших дошкільників / В.Г. Бутенко // Дошкільна освіта: традиції та інновації: м-ли Всеукр. наук.-практ. конф. (24-25 березня 2015 р., м. Суми). – Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2015. – 207с.
4. Загородня Л.П., Тітаренко С.А.,  Барсуковська Г.П.  Фізичне  виховання дітей дошкільного віку. – Суми: Університетська книга, 2011.
5. Організація оздоровчої роботи в ДНЗ / Гаркуша Г.В., Рудік О.А., Свинарьова К. М.; Л. А. Швайка. – Харків: Основа, 2011. – 319 с.