ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ ПРАВИЛЬНІЙ ПОВЕДІНЦІ ПІД ЧАС ПОЖЕЖІ

Основи виховання дітей закладаються в дошкільному віці.

Тому протипожежна робота з дітьми повинна починатися з самого раннього дитинства ще в батьківському домі. Маленькі діти дуже допитливі. Їм хочеться все дізнатися і все випробувати. І, звичайно, в першу чергу дитину цікавлять яскраві явища і предмети, які надовго запам’ятовуються. А що може бути цікавіше вогню, з яким дитина зустрічається на кожному кроці? Мама чиркнула сірником – вогонь; папа клацнув запальничкою – знову вогонь; перша усвідомлена зустріч Нового року – і все небо палахкотить вогнями петард; навіть настінні вимикачі й розетки навколо дитини запалюють світло – вогонь. Тому батькам слід самостійно навчити своїх дітей діяти в складній ситуації.

На першому ж етапі дитячої цікавості у батьків негайно виникає необхідність припинити будь-які пустощі та ігри з вогнем. І тут, на жаль, одних словесних роз’яснень виявляється завжди бракує. Після того, як дитина проявивши перший інтерес до вогню, стає вже життєво-необхідним провести профілактичне ознайомлення з загрозами та небезпекою, які несе полум’я. Так, наприклад, піднісши у своїй руці руку дитини до гарячого полум’я, можна своєчасно сформувати перші враження дитини про небезпеку вогню, змусити його усвідомити реальну необхідність бути обережним у поводженні з будь-яким проявом вогню. Дитячі враження залишаться з людиною на все життя, допомагаючи йому адекватно оцінювати небезпеку вогню.

У віці від трьох до шести років діти часто у своїх іграх повторюють вчинки та дії дорослих, відображають їхню поведінку і працю. На даному етапі розвитку дитини, крім заходів виховного характеру, потрібно ще й встановлення надійного режиму недоступності з боку дитини до всіх пожежонебезпечних речовин, електроприладів і предметів. Поки дитина не підросте: горючі рідини, сірники, свічки, запальнички, праски, електроплитки, обігрівачі й т. п. – слід прибирати в такі місця, звідки вона не зможе їх дістати. Причому ховати це потрібно так, щоб у дитини не виникло підозріння, що названі предмети навмисне приховуються від неї, інакше цікавість може взяти верх над забороною.

Особливо слід звернути увагу батьків на неприпустимість вчити дітей вважати за допомогою сірників і (або) викладати з ними різні фігурки з окремих сірників. У всьому цьому таїться велика небезпека: діти звикають до сірників, просять їх, спеціально шукають, а знайшовши, влаштовують ігри, небезпечні для їх життя.

Чим старшою стає дитина, тим ширше коло питань, що цікавлять її, тим різноманітніші ігри, тим самостійніше вона у своїх діях. Прагнення до самостійності особливо проявляється в той час, коли діти залишаються наодинці. Причому «одні» вони можуть залишатися навіть при видимій присутності дорослих.

До семи років дитина впевнено опановує умінням користуватися найрізноманітнішими предметами. Не випадково в цьому віці дитина, на пропозицію дорослого допомогти йому що-небудь зробити, часто відповідає: «Я сам».

Тепер вже годі  повністю усувати дітей від сірників. З огляду на природну цікавість дітей до вогню, слід навчити їх правильно і безпечно користуватися сірниками, бенгальськими вогнями, свічками, побутовими електротехнічними приладами. В іншому випадку простими заборонами і погрозами батьки можуть досягти тільки зворотного ефекту, оскільки вони збуджують цікавість, підвищують прагнення до опору і, тим самим, підбурюють  до самостійних дій.

Після беззастережних заборон діти починають грати з пожежонебезпечними предметами в потайки. Тут-то і відкривається широкий простір для дитячих підпалів.

Запобігаючи використанню в іграх вогненебезпечних предметів, важливо в той же час привчати дитину нічого не брати без дозволу, навіть якщо це лежить на видноті, не зачинено і не закрито. При цьому абсолютно необхідно періодично перевіряти й контролювати зміст дитячих кишень і місць потаємних «секретів».

Батькам варто пам’ятати, що не можна залишати дітей до 7 років надовго самих вдома. У разі пожежі дитина не зможе врятуватися самостійно. Потрібно навчити дитину відчиняти двері, не залишати дитину без ключів. Не слід залишати на видних місцях сірники, запальнички, стежити за справністю електроприладів, ступенем зношеності ізоляції електрошнурів, ховати від дітей місткості з хімікатами та горючими речовинами.

Реакція дітей під час пожежі:

• Налякана дитина закриває очі або ховається в затишне місце, думаючи, що там її ніхто не знайде, так проявляється інстинкт самозбереження.

• Дитина може кричати від страху, але якщо шок від події занадто великий – голос може відмовити, і дитина буде просто мовчки ховатися, що в разі пожежної небезпеки значно ускладнює її пошук і підвищує ризик загибелі.

• Діти часто бояться пожежників у великих яскравих костюмах, приймаючи їх за чудовиськ з мультиків і казок, а тому ховаються і від них теж. Обов’язково потрібно розповідати дитині історії про те, як її одноліток  зміг зупинити пожежу і врятувати друзів, як хоробрі пожежники допомагають при гасінні вогню тощо.

Дитина повинна знати,  що робити якщо виникла пожежа і поруч немає дорослих:

• Не панікувати, постаратися бути зібраним і уважним. Для дитини бути зібраним дуже важко. Але якщо в ігровій формі чи у формі вікторини час від часу проговорювати алгоритм поведінки – дитина буде впевнена у своїх діях.

• Не намагайтеся загасити сильну пожежу самостійно, намагайтеся швидше залишити приміщення.

• Якщо загорівся електроприлад, його терміново потрібно вимкнути й накрити ковдрою чи килимом. Такі дії обмежать доступ кисню до об’єкта займання, зменшить або знищить полум’я.

• Якщо є молодші брати та сестри, старші повинні допомогти вибратися з приміщення.

• Викликати пожежну службу за телефоном 101. Повідомити своє прізвище, точну адресу, поверх, сказати, що і де горить.

• Сповістити про пожежу батькам і сусідам. Якщо з приміщення не можна вийти: зачинити усі вікна і двері, щоб зупинити поширення вогню.

• Не можна ховатися під ліжко, в шафи, у ванну кімнату, потрібно постаратися залишити квартиру.

• Дим не менш небезпечний, ніж вогонь. Якщо в приміщенні дим, потрібно закрити ніс і рот мокрим рушником, хусткою або шарфом, лягти на підлогу і повзти до виходу — знизу диму менше.

• Якщо пожежею охоплена одна з кімнат, потрібно щільно закрити двері кімнати, що палає, та постаратися ущільнити двері, змоченими у воді ганчірками, там, де є щілини, щоб не проходив дим.

• Якщо горить сусідня квартира, і в тамбурі, і на сходовому майданчику – вогонь, і немає можливості виходу по сходах на вулицю, необхідно ущільнити вхідні двері в квартиру і поливати її водою до приїзду пожежної бригади.

• Якщо доведеться пробиратися через приміщення охоплене вогнем, потрібно облити себе водою, намочити ковдру або покривало, накритися ним, набрати в легені повітря, постаратися затримати дихання і якомога швидше подолати небезпечне місце.

• Якщо полум’я перекинулося на одяг дитини, потрібно лягти на підлогу і перекочуючись, гасити її.

• Якщо немає можливості вибратися з квартири, що палає, треба вийти на балкон, щільно закривши за собою двері. Краще не спускатися з балкона за допомогою простирадл або мотузок чи водостічними трубами — це дуже небезпечно.

• Під час пожежі користуватися ліфтом не можна, через знеструмлення він може відключитися і дитина опиниться у пастці.

Діти завжди запам’ятовують інформацію у вигляді малюнків легше, тому можна вчити їх правилам протипожежної безпеки та поведінки під час пожежі, малюючи ці ситуації й плани евакуації.

Використовуйте ці поради при розмові з дітьми, для профілактики пожежної безпеки.